Блавацький Володимир Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IgorTurzh (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6:
В сезоні 1927—1928 рр. пробує свої сили в театрі «Березіль». Прилучення до досвіду театральних новацій великого реформатора української сцени [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]] надихає Блавацького на створення власного колективу. 1933 року він стає художнім керівником театру «Заграва» у Львові, багато в чому орієнтуючись на естетичні засади «[[Березіль|Березіля]]». До того, що було напрацьовано в цьому театрі, зокрема репертуару, Блавацький повертатиметься все подальше життя. Але, мабуть, найголовнішим надбанням цього періоду стало згуртування кола однодумців, чий невгамовний дух творчості поєднав їх на довгі роки у справі служіння театру. Також свого часу очолював [[Рада Фізичної Культури|Раду Фізкультури]].
 
Ці імена сьогодні вже увійшли в історію нашої культури: [[Юрій Кононів Юрій]], [[Богдан Паздрій]], [[Володимир Королик]], [[Марія Степова]], [[Віра Левицька]], [[Євген Левицький]], [[Євген Курило]], [[Володимир Шашаровський]], [[Ярослав Рудакевич]] та інші. З ними Блавацький співпрацював у роки окупації Львова фашистами, коли він очолив Львівський оперний театр і першим на українській сцені створив образ Гамлета. Разом всі вони були й під час еміграції в Німеччині, Австрії та США.
 
Важкі роки поневірянь підірвали здоров'я митця. 1953 року він пішов з життя.