Яніс Ксенакіс: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Ранні роки: стильові правлення
Рядок 15:
=== У Франції ===
[[Файл:Xen-phil.jpg|thumb|left|200px|Philips-Павільйон, спроектований Я.Ксенакісом]]
Франція відкриває Янісу Ксенакісу широкі можливості для творчості як в архітектурі, так і в музиці. В [[1950]] році Яніс Ксенакіс зустрічає свою майбутню дружину, наз якійякою одружуєтьсявони водружились [[1953]] році-го. В [[1955]] роцір. Ксенакіс отримує французьке громадянство.
 
Як архітектор Я.Яніс Ксенакіс працює в майстерні з [[Ле Корб'юзьє]]. З [[1948]] р. Яніс Ксенакіс бере участь у багатьох проектах і будівництвах, такихсеред якяких: поселення Nandes-Rese ([[1949]]), Chadigar — будинок Парламенту в Індії ([[1951]]), Touret — монастир (1953), удома в Brіaіs-en-Forкts і Charlottenburg — Берлін ([[1954]]).
 
Як композитор, у [[1948]]-1950 Яніс Ксенакіс вчиться у [[Артур Онеггер|А.Артура Онеггера]] ій [[Даріус Мійо|Д.Даріуса Мійо]], а у 1950—1953 — ув [[Олів'є Мессіан|О.Олів'є Мессіана]]. Вже в перших творах Ксенакіс сполучає грецькі мотиви із сучасною західною музикою. «Весняна Симфонія» (1949-50), «Zygia» (для скрипки й віолончелі, 1951), «Zygia kathisto» (фортепіано, з 4 руками, 1952), «Тріо» (1952), «Anastenaria» й «Процесія до ясної води» (1952-53), «Голуб миру» (Bucarest, серпень 1953), «Жертви» (1954).
 
Популярність прийшла до Яніса Ксенакіса прийшла з його першоюпершим зіграноювиконаним п'єсоютвором «Metastaseis» (Метастази), написаноїнаписаним для оркестру в 1953—1954 р. Її премПрем'єра відбулася ву жовтні 1955 року на фестивалі Donaueschingen у Німеччині. П'єса не була сприйнята ані консерваторами, ані авангардистами — [[ШтокхаузенШтокгаузен]]ом і [[П'єр Булез|Булезом]]. Останніми —Авангардисти не сприйняли «Metastaesis» головним чином через те, що Ксенакіс відмовився слідуватийти за модніймодною в тітой рокичас течіїтечією [[серіалізм]]у.
 
Статті Ксенакіса проти серіалістичного методу були видані палким його захисником Германом Шухеном (Hermann Scherchen), які викликали негативне ставлення всього авангарду до Ксенакіса. Згодом Шухен репрезентував трохи з відомих робіт Ксенакіса: «Pithoprakta» (оркестр, 1955-56), «Achorripsis» (21 музикант, 1956-57), «Полла Таа Дхина» (оркестр і дитячий хор, 1962), «Terretektorh» (1966).
 
У 1958 році поза проектупроектом Ксенакіса будуєтьсяспоруджують будинок павільйонупавільйон фірми «Філіпс» на всесвітній виставці в Брюсселі. У павільйоні звучав — у нескінченному повторі — трихвилинний електронний опус Ксенакіса «Concret PH» (окрім «Poeme Electronique» [[Едгар Варез|Едгара Вареза]]). ЛегендаЗа говоритьоднією з версій, щоцей цятвір музикабув буластворений у створенатакий такспосіб: композитор підпалив мікрофон, який і записав горіння власного корпуса і мембрани. Інша версія стверджує, що Ксенакіс записав тріск вугілля і потім з тисяч шматочків склеїв свою музику.
 
=== Стохастичний метод композиції ===