Відкрити головне меню

Зміни

м
Королівська прокламація викликала серйозну кризу у ліберальному русі. Прихильники збереження лояльності монарху відійшли від революції: Деак та Етвеш залишили уряд, Сечені було госпіталізовано з душевним розладом, сам Баттяні подав у відставку (незабаром, однак, його було перепризначено). 31 серпня Єлачич зайняв [[Рієка|Фіуме]], а [[11 вересня]] на чолі хорватських військ здійснив вторгнення на територію Угорщини. Король без санкції угорського уряду призначив консерватора [[Ференц Ламберт|Ференца Ламберта]] командувачем угорською армією.
 
За розв’язання кризи взялись державні збори. [[16 вересня]] для керівництва країною під час війни було створено ''[[Комітет оборони]]'' на чолі з Кошутом. За ініціативою останнього Ламберта було звинувачено у державній зраді, а [[28 вересня]] його було схоплено студентами Пешта і повішено. Наступного дня у [[битва при Пагозді|битві при Пагозді]] уза 40 км від [[Буда|Буди]] хорватські війська Єлачича були зупинені угорською армією й розбиті. Вересневу кризу було подолано ціною перетворення революції на війну за незалежність. <ref name=HI />
 
== Війна за незалежність ==