Прилуцький повіт: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ejensyd (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 174:
На території Полтав. губ. цукроваріння зародилося [[1828|1828]]. Дата побудови першої цукроварні у повіті невідома, але [[1846|1846]] цукроваріння існувало уже в Срібному, Березівці, Замісті, Вернигорівщині, Вільшані, Жадьківці. Першими власниками цукроварень були поміщики М. Величко, Лукомський, О. Ріттер, Трифановська та ін. <ref name="а"> Военно-статистическое обозрение Россійской имперіи. Полтавская губерния.,СПб.:Типографія Генеральнаго штаба, 1848 г. - Томъ XII. - Частъ 3. (рос.) </ref>Вони займали панівне положення і у винокурній промисловості, якій належало перше місце серед галузей по обробці продуктів рослинництва. У 30-х рр. кількість винокурень (ґуралень) зменшилася до 75, а 1846 - до 27. Незважаючи на це, кількість виробленої ними продукції в кінці пер. пол. 19 ст. збільшилася. У повіті діяли також свічний та миловарний заводи, які 1846 виробили 100 пудів продукції. Вони належали поміщику Величку (с.Замостя).
У перші роки після реформи [[1861|1861]] розвиток деяких галузей промисловості уповільнився. Це пояснюється ліквідацією кріпосної праці і заміною її вільнонайманою. Припинила існування Ряшківська суконна мануфактура. У перші роки після реформи в повіті ще було 5 цукроварень, але незабаром вони почали занепадати і [[1872|1872]] припинили своє існування. За період [[1871|1871]]—[[1900|1900]] лише кількість вітряків з року в рік збільшувалася (з [[1843|1843]] до
Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. - Ніжин: ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2007. - 560с. </ref>
|