Рівнодення: відмінності між версіями

'''Рівнодення''' - момент часу, у який центр [[Сонце|сонячного диска]] при своєму видимому річному переміщенні по екліптиці перетинає [[небесний екватор]]. У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі, відрізняючись від 12 чгод лише на кілька хвилин внаслідок рефракції й значної величини кутового діаметра Сонця.

Точка, у якій центр Сонця перетинає екватор при русі з південної півкулі в північну, називається точкою весняного рівнодення, протилежна - точкою осіннього рівнодення. Внаслідок того, що проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку рівнодення (тропічний рік) не збігається із тривалістю календарного роківроку, моменти рівнодення рік у рік переміщаються відносно початку календарної доби. Моменти рівнодення наступають у простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у високосний - на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть доводитися на дві сусідні календарні дати. У цей час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 й 21 березня (цей момент уважається початком астрономічної весни в Північній півкулі), а крапкуточку осіннього рівнодення - 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).

[[Гіппарх]] (2 ст. до н.е. ) виявив, що точки рівнодення повільно переміщаються уздовж екліптики назустріч видимому річному руху Сонця. Це переміщення, що пояснює [[прецесія|прецесією]] осі обертання Землі, має період близько 26 000 років. В [[1737]] [[Брадлей|Дж. Брадлей]] відкрив явище нутації земної осі, внаслідок якої точки рівнодення роблять коливальні рухи з періодом в 18,6 року щодо середнього положення, обумовленого їх прецессійнимпрецесійним переміщенням. Зі зміною положення крапокточок рівнодення зв'язані зміни небесних координат світил. У [[зоряні каталоги|зоряних каталогах]] приводяться місця зірок для певного положення точки весняного рівнодення, епоха якого вказується.