Васко Абаджієв: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 43:
й Васко почав навчатися в Берлінській вищій школі музики імені Айслера на спеціальності «Композиція і контрапункт». Водночас давав сольні концерти, грав також із [[ансамбль|ансамблями]] [[камерна музика|камерної музики]]. Важкі воєнні й повоєнні роки позначилися на дуже вразливому Абаджієву. Коли у [[1947]] році помер батько — Никола Абаджієв, син перебрався до [[Будапешт]]а, щоб перепочити й заспокоїтися.
 
На початку [[50-ті|50-х]] років Васко Абаджієв повернувся в Болгарію й від [[1952]] до [[1956]] року дав десятки концертів на батьківщині. [[1953]] року його нагородили [[Димитровська премія|Димитровською премією]] першого ступеня<ref name="МК"/>.
 
На час [[Угорська революція 1956 року|Угорської революції 1956 року]] Абаджієв був в [[Угорщина|Угорщині]]. ПідУ час поїздки потягомпоїзді Будапешт&nbsp;— [[Прага]] на нього напали. Травмувавшись, Васко Абаджієв поїхав до [[ЗападенЗахідний БерлинБерлін|Західного Берліна]], за да се лекувалікуватися. ДоРазом [[1965]]із г.матір'ю В.він Абаджиев преживява успешнозалишився в Германия благодарение на силната воля на майка муНімеччині. През същата година тя умира и по детски наивният Васко Абаджиев трудно се прехранва. След прекарана катастрофа, той е принуден да работи като куриер в издателство и да свири в моряшки кръчми на квартала «Санкт Паули» в [[Хамбург]].
 
After the death of his beloved mother in 1965, his life was plagued with sadness and tragedy. He was involved in a car accident, had numerous illnesses, financial problems and suffered from loneliness. On 14 December 1978 Abadjiev was found dead on the city railway in Hamburg.
 
Many of Abadjiev's performances and records belong in the Golden Fund of the Bulgarian National Radio. He was especially noted for his interpretations of compositions by Bach and Paganini. In 2009, the Bulgarian novelist Margarit Abadjiev wrote a biographical novel about the life of Abadjiev entitled Shakona pasion.
 
 
[[1965]] року померла мати, й життя Абаджієва поламалося. Потерпаючи від самотності, він важко хворів. Потрапивши в автомобільну катастрофу й підлікувавшись, він уже не міг грати на колишньому рівні. Щоб якось прожити, довелося працювати кур'єром у видавництві й грати в моряцьких тавернах на квартала «Санкт Паули» в [[Хамбург]].
 
На [[14 декември]] [[1978]] г. гениалният цигулар Васко Абаджиев умира от изтощение и глад в изоставен вагон в на Ес-бана [[Хамбург]].