Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 31:
Інтенсивний розвиток в 1960-і роки нафтової геології та [[гірничодобувна промисловість|гірничо-видобувної промисловості]] зумовив необхідність реорганізації — у 1963 р. Інститут геології корисних копалин реформується в Інститут геології і геохімії горючих копалин, на який покладаються завдання розробки наукових основ пошуків і [[геологорозвідувальні роботи|розвідки]] родовищ [[нафта|нафти]], [[природний газ|газу]], [[озокерит]]у, [[вугілля]], горючих сланців та сірки на всій території України. Розроблялися теоретичні та прикладні питання нафтогазової геології і геохімії — походження [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газ]]у, їх міграція, закономірності утворення й розміщення промислових родовищ [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газ]]у, механізм утворення солянокупольних структур у нафтогазоносних провінціях, природа і закономірності поширення порід-колекторів [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газ]]у, гідрогеологія нафтових і газових родовищ. Проводилося також вивчення геології вугільних родовищ та вуглеутворення, природи та закономірностей поширення газів вугільних [[шахта|шахт]], [[тектоніка|тектоніки]] вугільних басейнів та її вплив на поширення вугілля різних марок; опрацьовувалися питання комплексного використання карпатських менілітових [[сланці]]в у народному господарстві; велика увага приділялася вивченню геології та геохімії сірчаних і калійних родовищ.
 
Чільне місце в науковій проблематиці займали питання вугільної геології. Встановлено закономірності поширення коксівного вугілля вугленосних формацій [[Донбас]]у. Зусиллями науковців Інституту складено та опубліковано низку тектонічних та геологічних карт Карпато-Балканської гірської споруди та [[Українські Карпати|Українських Карпат]] (за участю О. С. Вялова, Г. Н. Доленка, В. В. Глушка, С. П Гавури, [[В. В. Даниша]][[Категорія:Персоналії]], П. Н. Царненка та ін.). Досліджено геохімічні особливості осадових товщ та магматичних утворень.
 
На початку 1970-х років розроблені методи всебічного дослідження індивідуальних включень у [[мінерал]]ах [[галоген]]них [[гірська порода|порід]] (О. Й. Петриченко, В. М. Ковалевич, В. С. Шайдецька та ін.). Обґрунтовано теорію [[метасоматоз|метасоматичного]] утворення [[саморідна сірка|самородної сірки]] (В. І. Колтун та ін.), вивчено мінералогічні і геохімічні особливості [[сірчані руди|сірчаних руд]] [[Придністровський басейн|Придністровського басейну]], закономірності поширення їх на території України (Ю. М. Сеньковський, Я. Т. Роскош, Б. І. Сребродольський, Р. П. Паньків та ін.).