Акцесорні мінерали: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Зняття категоризації шаблоном "МГЕ"; косметичні зміни
Рядок 1:
'''Акце́сорні мінера́ли''' (lat — ''accessorius''), {{lang-ru|акцессорные минералы}}, {{lang-en|accessory minerals}}, {{lang-de|akzessorische Minerale, Akzessorien}}) — [[мінерали]], які містяться в магматичних або метаморфічних [[гірська порода|гірських породах]] у малих кількостях (звичайно менше 1 % об'єму породи) і не впливають на визначення породи. Разом з тим А.м. складають якісно дуже характерну складову частину гірських порід.
До їх складу входять [[хімічні елементи]], які не розсіюються в ґратках головних [[мінерал|мінералів]], а вже при незначній кількості в [[мінералоутворюючому середовищі]] (при можливому частковому розсіюванні окремих з них у головних [[мінерал|мінералах]]) стають насичуючими компонентами. Виділення їх може відбуватися протягом усього процесу формування [[мінеральний комплекс|мінеральних комплексів]].
 
Вивченням А. м. займається мінералогія акцесорних мінералів.
Рядок 9:
А. м. апріорно несуть генетичну інформацію про геологічний процес. Найчастіше використовувані для кореляції "німих" товщ, реконструкції вихідного складу метаморфітів, відбудови ходу петрогенетичного процесу і т.ін. В основі інтерпретації цієї інформації лежать метод розрахунку парагенетичних асоціацій різних груп акцесоріїв і метод генераційного аналізу [[циркон|циркону]] або [[апатит|апатиту]]. Теоретичною основою цих методів є уявлення про онтогенію і філогенію мінералів.
В автономному геологічному об'єкті (автономність визначається загально геологічними параметрами) а. м. створюють три генетичні групи: а) реліктову; б) синпетрогенну; в) накладену. Виділення цих груп проводиться на підставі оцінки параметрів розподілу (коефіцієнт варіацій вмістів), поширення (частота зустрічі мінерального виду) і виділення генерацій акцесоріїв.
До А. м., що постійно зустрічаються віднесені - [[апатит]], [[циркон]], [[магнетит]], [[ільменіт]], [[монацит]], [[пірит]] та ін. До таких, що часто зустрічаються - [[ортит]], [[титаніт]], [[рутил]], [[молібденіт]] та ін. До таких, що рідко зустрічаються - [[халькопірит]], [[арсенопірит]], [[кіновар]], [[колумбіт]] та ін.
Вивчення асоціацій А. м., їхнього хім. складу та кількісних співвідношень між ними є важливим моментом у дослідженні [[гірська порода|гірських порід]]. Як характерна складова багатьох формацій [[гірська порода|гірських порід]] А. м. дають можливість вирішувати питання генетичного зв'язку та вікових відношень між ними. Виходячи з комплексу А. м. та їх складу можна судити про особливості протікання магматичних процесів. Для гранітів характерні [[апатит]], [[циркон]], [[магнетит]], [[ільменіт]], [[ортит]] та ін., для перидотитів - [[хромшпінелід]], [[сульфіди міді]], [[сульфіди нікелю]] та ін.
 
Рядок 24:
* Є. К. Лазаренко, О. М. Винар. Мінералогічний словник / Відповідальний редактор Л. Г. Ткачук. — Київ:«Наукова думка». — 1975. — 772 с.
* {{УРЕ}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* В. В. Ляхович. Акцессорные минералы. — М.:Наука. — 1968. — 275 с.
* Е. К. Лазаренко. Опыт генетической классификации минералов. — Киев: Наукова думка. — 1979. — 316 с.
* Акцессорные минералы Украинского щита / Редактор Б. Ф. Мицкевич, Н. П. Щербак — Киев: Наукова думка. — 1976. — 280 с.
* И. В. Носырев, В. М. Робул, К. Э. Есипчук, В. И. Орса. Генерационный анализ акцессорного циркона. — М.:Наука. — 1989. — 203 с.
 
[[Категорія:Групи мінералів]]