Богит: відмінності між версіями

[[Файл:Boh 20080601 102 1915 Bohyt a grunyk1.jpg|thumb|350px300px|right|ВидВигляд на Богит таі хребеткряж]]

'''Боги́т''' ('''Боху́т, Бохи́т''') — 1) гора у [[Медобори|Медоборах]]; 2) давньо-словдавньослов'янське [[язичництво|язичницьке]] городище-святилище 9-139—13 століть.

Гора Богит находитьсярозташована на [[Товтри|Товтровому кряжі]] в [[Медобори|Медоборах]] (координати {{Координати ГМ|49|11|N|26|10|E|scale=30000}}) недалеко від [[Гусятин]]а,. висотаВисота 417 метрівм. над р. м.

НаразіГора горарозташована входитьв домежах [[Медобори (заповідник)|державного заповідника «Медобори»]].

[[Файл:Bohyt misce idola 2008 102 0344.jpg|thumb|250px|right|Місце, де колись стояв ідол [[Святовит]]а, г. [[Богит]]]]

[[Файл:Bohyt kapyscze 2008 102 0333.jpg|thumb|250px|right|капищеКапище на г. [[Богит]]]]

[[Файл:Boh 20080601 102 1897 kamin-dolmen.jpg|thumb|250px|right|Камінь-дольмен на горі [[Богит]]]]

Недалеко від Богита в р.річці [[Збруч]] 1848 знайшлир. був знайдений так званогозваний [[Збручанський ідол|Збруцького ідола]].

Достовірність здогадки Потоцького була доведена експедицією 1984 року під керівництвом І. Русанової та Б. Тимощука (співробітники Інституту археології АН СРСР) та М. Ягодинської (співробітниці Тернопільського краєзнавчого музею). В перших закладених тут шурфах була виявлена кераміка [[скіфи|скіфського часу]] — святилище на горі Богит існувало від IV–VIV—V ст.до н. е..

На Богиті зафіксовано капище з місцем для ідола, жертовну яму, ритуальні наземні будинки та тимчасові заглиблені житла для паломниківпрочан. Капище Богит було оточене системою валів і ровів. У комплекс городища входили курганні та ґрунтові могильники з тілоспаленням, поселення-супутники. Під час розкопок у жертовній ямі було знайдено перстень [[Правителі Галицько-Волинського князівства|галицького короля]] [[Юрій Львович|Юрія І]].

У горах на північ колобіля річки р.Збруч виявлені залишки ще одного давньослов'янського святилища -— [[Звенигород (городище)|Звенигород]] з трьома капищами і жертовними ямами навкруги. ЗнайденіТут тутзнайдені срібні каблучки, скляні браслети, замки, ключі, сокири, стріли, коси, ножиці.

Жвава розбудова [[Збручанський культовий центр|Збручанського культового центру]] розпочалася приблизно у 9 столітті на території з цілющими джерелами, де зберігалися ще стародавніші культові пам'ятки: городища-сховища [[Трипільська культура|Трипільської]] (с. Крутилів), [[Висоцька культура|Висоцької]] (урочище Замчище) культур, земляні вали скіфського часу (урочища Богит, [[Ґовда (городище)|Ґовда]] та [[Звенигород (городище)|Звенигород]]).

УПри підніжжяпідніжжі городища-святилища на горі Богит знаходивсярозташовувався курганний могильник, а навколо — кілька ранньослов'янських селищ.

Є припущення, що Збручанські святилища взяли на себе функції головного центру язичництва Русі замість ліквідованих Володимиром столичних храмів. Такий релігійно-культурний центр міг нормально функціонувати за умови, що життя громади буде обслуговуватися професійними волхвами та жерцями.

На найвищому місці городища-святилища було споруджено капище-площадка значних розмірів (70х50 м). Центральною спорудою тут був вівтар — підвищення поперечником 9 м, викладене із каменю. В його центрі нього— розчищена квадратна яма, оточена плоскими каменями. Було встановлено, що величина і конфігурація цієї заглибини в центрі п'єдестала повністю відповідає розмірам нижньої частини Збруцького ідолуідола (образ Святовита). Ймовірно, цей бог і дав назву горі — Богит.

На городищі також виявлені цілий ряд невеликих напівземлянок, довге наземне житло.

Навколо п'єдесталу з чотириликим образом бога на горі Богит розкопано, як і на [[Пирин]]і (неподалік), вісім жертовних ям. А трохи далі виявлено ще одну культову споруду дещо менших розмірів, ніж п'єдестал для ідола бога. Обкладено це підвищення теж каменем, а в середині залишена велика яма, заповнена жертвоприношеннями. На горі Богит розкопано також дві загадкові досить великі ями площею до 10 кв. м. Обидві вони висічені в скаліскелі, одна на глибині майже 5, а друга більше 6 м. Тут, як і в інших культових ямах-святилищах, виявлені рештки жертвоприношень — кістки тварин, фрагменти слов'янської кераміки X–XIIX—XII ст., а також прикраси у вигляді уламків скляних браслетів тощо.

Згідно ізз даними розкопок, на самому Богиті у святині Святовита релігійне життя занепало приблизно у XIII столітті. Але ряд фактів, встановлених при розкопках інших святинь Медоборів (Гора Рожаниця, узгір'я Баба, Триніг, Старий Кут, Баба, Високий Камінь) дають змогу датувати останні язичницькі богослужіння в Медоборах ще навіть у XVII столітті, що цілком імовірно, враховуючи віддаленість храму Святовита та й цілого комплексу інших галицько-подільських капищ від основних центрів християнізації тодішніх слов'янських земель.

[[Категорія:Давньо-словДавньослов'янські святилища]]