Алювій: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Термін: replaced: , тощо. → тощо.
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Зняття категоризації шаблоном "МГЕ"; косметичні зміни
Рядок 23:
* під час міграції річкових [[меандр]]ів і утворенні алювіальних відкладів услід за прирусловою мілиною луки, що зміщується, вздовж її внутрішнього берега.
 
Кількість тонкозернистого уламкового матеріалу, який переноситься річками (твердий стік), сягає великих значень: у випадку з [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]] річний обсяг твердого стоку оцінюється у 406&nbsp;млн.&nbsp;т., [[Хуанхе]]&nbsp;— 796&nbsp;млн.&nbsp;т.<ref>[http://www.fao.org/docrep/009/t0377e/t0377e00.htm '''''Dill, William A.''''' (1990). Inland fisheries of Europe. Rome, Italy: UN Food and Agriculture Organization. ISBN 92-5-102999-7.]{{ref-en}}</ref>, [[Амудар'я]]&nbsp;— 94&nbsp;млн.&nbsp;т; [[Дунай]]&nbsp;— 82; [[Кура]]&nbsp;— 36; [[Волга]] і [[Амур]]&nbsp;— по 25, [[Об]] і [[Лена (річка)|Лена]]&nbsp;— по 15, [[Кубань]]&nbsp;— 8, [[Дон]]&nbsp;— 6, [[Дністер]]&nbsp;— 4,9; [[Нева]]&nbsp;— 0,4&nbsp;млн.&nbsp;т.<ref>[http://www.igras.ru/index.php?r=70&id=1884 Твердый сток]</ref>. Відповідно, потужність алювіальних відкладів в дельтах таких річок, як [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]], [[Ніл]], [[Амазонка]], [[Конго]], [[Хуанхе]], [[Волга]] та ін. становить сотні і тисячі метрів, а об'єми&nbsp;— десятки і сотні км<sup>3</sup> теригенного матеріалу. Загалом, річний твердий стік усіх річок становить близько 17 гігатонн, що на порядок більше, ніж виноситься з континентів [[льодовик]]ами чи вітром<ref>Чистяков&nbsp;А.&nbsp;А., Макарова&nbsp;Н.&nbsp;В., Макаров&nbsp;В.&nbsp;И. Четвертичная геология. Учебник.&nbsp;— С.&nbsp;68</ref>. Майже 96&nbsp; % цього об'єму осідає в [[дельта]]х і на континентальному [[шельф]]і.
 
== Класифікації ==
Рядок 180:
У [[гідрогеологія|гідрогеології]] (пошуки та розвідка підземних вод) алювіальним відкладам приділяють особливу увагу, позаяк в межах древніх терас і в долинах річок крупнозернистий алювій (від гальки до піску) завжди [[водонасиченість|водонасичений]] і є добрим [[Колектор (гірська порода)|колектором]] питних [[підземні води|підземних вод]].
 
У русловому алювії часто знаходять [[Розсипне родовище|розсипи]] [[алмаз]]ів ([[Республіка Конго|Конго]], [[Сьєрра-Леоне]]), [[золото|золота]]<ref>[http://gold.prime-tass.ru/aurum79/deps/bodbalu.html Аллювиальные россыпи бассейна р.&nbsp;Бодайбо (Ленский золотоносный район)]{{ref-ru}}</ref>, [[платина|платини]], [[ільменіт]]у ([[Іршанський титанорудний район|Іршанське родовище]]), [[монацит]]у, [[циркон]]у, та інших корисних копалин і [[мінерал]]ів, а також родовища будівельних пісків, гравію і гальки. Для утворення цих розсипних родовищ конче важливі гідродинамічні умови переносу річкових наносів і міграційна здатність мінералів. Максимальною міграційною здатністю володіють [[алмаз]] та [[циркон]], мінімальною&nbsp;— [[золото]] і [[платина]]. Проміжне положення між ними посідають [[монацит]], [[магнетит]], [[Шеєліт|шеєліт]], [[каситерит]], та інші. [[Розсипні родовища]] золота і платини приурочені, як правило, до грубоуламкового руслового алювію однорукавних русел, що сформований в найактивнішій гідродинамічній обстановці.
 
У древніх осадочних товщах алювіальні відклади як правило зцементовані і складені твердими уламковими породами&nbsp;— [[Конгломерат (порода)|конгломератами]], [[гравеліт]]ами і [[пісковик]]ами, які за сприятливих геологічних умов (наявність нафтоматеринських порід в розрізі древнього седиментаційного басейну, достатня ступінь їх зрілості, структурно-просторові характеристики дислокацій, наявність/відсутність неантиклінальних пасток і&nbsp;т.&nbsp;п) є колекторами [[нафта|нафти]] і [[Природний газ|газу]].
Рядок 210:
* Лидер&nbsp;М.&nbsp;Р. Седиментология. Процессы и продукты: Пер. с англ.&nbsp;— М.:Мир, 1986.&nbsp;— 439с.{{ref-ru}}
* Маккавеев&nbsp;Н.&nbsp;И. Русло реки и эрозия в её бассейне.&nbsp;— М.: Изд-во АН СССР, 1955. 346 с.{{ref-ru}}
* {{МГЕ|nocat=1}} (укр.)
* Михайлов&nbsp;В.&nbsp;Н. Гидрология устьев рек: Учебник.&nbsp;— М.: изд-во МГУ, 1998.&nbsp;— 176с. {{ref-ru}}
* Наливкин&nbsp;Д.&nbsp;В. Учение о фациях.&nbsp;— М.: изд-во АНСССР, 1956 {{ref-ru}}