Сейсмічність України: відмінності між версіями

В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція "[[Львів]]", яку засновано [[1899]] року. Цифрова сейсмічна станція "[[Київ]]" організована [[1994]] року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.

 

 

Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна [[зона Вранча]], розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у [[Верхня мантія Землі|верхній мантії]] на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, [[Болгарія|Болгарії]], [[Молдова|Молдові]]. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони. У [[ХХ ст.]] в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з [[магнітуда землетрусу|магнітудою]] 6,5 балів. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 роках мали магнітуду 7. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також [[Буковина|Буковину]], де в 1950-1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

Сейсмічна небезпека [[Одеська область|Одеської області]] зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн. км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. [[Південне узбережжя Криму]] належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У [[1987]] році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та [[археологія|археологічними]] даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У [[Геологічна платформа|платформній]] частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний [[Кримський землетрус (1927)|землетрус 1927 року]] мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

 

* [[Шкло]], [[3 березня]] [[1670]] року, землетрус інтенсивністю 6 балів (за 12-бальною шкалою [[MSK-64]]).

* [[Великі Мости]], [[17 серпня]] [[1875]] року, землетрус інтенсивністю 6 балів.

Землетруси з зони Вранча (Румунія) відчуваються на території [[Львівська область|Львівської області]] з інтенсивністю до 5 балів за шкалою MSK-64.

 

* [[Землетрус]]

* [[Геологія України]]

 

== Література ==

* Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 1994. - 472 с. іл.

* Дж.А.Эйби Землетресения. – М.: Издательство "Недра", 1982, с.140-154 (переклад з англійської мови.

 

== Посилання ==

* [[:ru:Крымские землетрясения 1927 года]]

* [http://www.segodnya.ua/news/14120640.html Украинцев пугают землетрясением в 9 баллов]

 

{{Сейсмічність країн Європи}}