Карбонатити: відмінності між версіями

'''Карбонатити''' ({{lang-ru|карбонатиты}}, {{lang-en|carbonatites}}, {{lang-de|Karbonatite}} m pl) – карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50% [[кальцит]]ом, [[доломіт]]ом, [[анкерит]]ом і інш. Крім [[карбонат]]ів, можуть бути присутні [[піроксен]], [[амфібол]], [[флоголіт]], [[форстерит]], [[апатит]], [[магнетит]], [[титаніт]], лужний [[польовий шпат]], рідкіснометальні мінерали ([[пірохлор]], [[баделеїт]], [[бастнезит]], [[циркон]] і інш.). У разі їх присутності в значній кількості породу називають [[піроксен]]овим, фло-гопітовим, [[магнетит]]овим, [[апатит]]овим карбонатитом. Специфічна особливість складу карбонатитів – їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами ([[ніобій|ніобієм]], [[залізо]]м, [[Титан (хімічний елемент)|титан]]ом тощо). Карбонатити поширені у складі складних кільцевих плутоніч. лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах карбонатити утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, [[штокверк]]и; у вулканічних породах - штоки типу “пробок". Карбонатити, як правило, найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні карбонатити, які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулк. попелу і конуси. Вважається, що карбонатити загалом - гетерогенні породи. Карбонатити - сировина для одержання ряду металів.

 

* [[карбонатність породи]]

 

 

[[Категорія:Осадові породи]]