Феодалізм: відмінності між версіями

 

Проблема феодалізму досить контроверсійна щодо наявності в історії [[Україна|України]] і у східних [[Слов’яни|слов'ян]], тому що це питання різно інтерпретує

 

Значно ширше розуміння феодалізму подає комуно-більшовицька [[історіографія]], яка більше підкреслює його соціально-економічний аспект, аніж інституційно-правний. Згідно з [[марксизм]]ом, людство пройшло низку [[суспільно-економічна формація|суспільно-еконономічних формацій]]: від [[Первіснообщинний лад|первісного]] через [[Рабовласницький лад|рабовласницький]], [[Феодальний лад|феодальний]] і [[капіталістичний лад]] — до [[соціалізм]]у, що в кінцевому висновку має призвести до повного [[комунізм]]у. Ця схема розвитку мала б бути загалом дійсною для всього людства, хоч допускаються відмінності в [[Еволюція|еволюції]] окремих народів; так само можливо, що за певних умов така чи така формація не розвинулася. Наприклад, у [[Германські народи|германських]] і [[Слов’яни|слов'янських народів]] перехід від [[Первіснообщинний лад|первісного ладу]] до феодалізму відбувся без витворення [[Рабовласницький лад|рабовласницької формації]]. Природу даного ладу визначають спосіб виробництва та заснована на ньому [[класова структура]]. Кожна формація, за винятком первісного [[комунізм]]у й кінцевого [[соціалізм]]у, визначається наявністю двох основних антагоністичних класів — первісних виробників та панівного класу, який, володіючи засобами виробництва, використовує працю перших. [[Феодальний лад]] характеризується натуральним (неринковим) господарством, головно хліборобством. Основними класами феодалізму є напіввільні селяни, прикріплені до землі, та землевласники ([[аристократія]]). Експлуатація селян відбувається шляхом неплатної праці (див. [[Панщина]]) та несення інших служб, [[Натуральне господарство|натуральних]] данин, пізніше й грошової [[Рента|ренти]].