Арсен: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Загальна інформація: стильові правлення, replaced: мм<sup>2</sup> → мм²
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Зняття категоризації шаблоном "МГЕ"; косметичні зміни
Рядок 2:
{{Otheruses}}
 
'''Арсен''' (As) — [[хімічний елемент]] з [[атомний номер|атомним номером]] 33, [[проста речовина|простою речовиною]] якого є напівметал '''арсен''' (миш'як). За звичайних умов найстійкіший металічний або сірий арсен — сірі кристали, крихкі. Реагує з киснем. Сплавляється з деякими металами, утворюючи [[Арсеніди природні|арсеніди]]. Сполуки арсену дуже отруйні. <!-- Домішки: ''Sb, Ag, Fe, Ni, S, Bi, Ba''. -->
 
Застаріла назва: миш'як (мишак, аршеник, аршинник).
Рядок 13:
 
== Історія ==
Перший контакт людини з арсеном відбувся ще у 3 тис. до нашої ери. У волосі знайденої мумії ([[Отці]] — {{lang-de|Ötzi}}) в альпійському льдовику виявлений значний вміст арсену. З цього можна зробити вісновок, що він працював на виробництві [[мідь|міді]], руди якої часто забруднені арсеном.
[[Файл:Arsenic_alchemical_symbol.svg|thumb|left|104px|[[Алхімія|Алхімічний]] символ Арсену.]]
У середні віки арсен відомий у вигляді [[Аурипігмент|аурипігменту]] (As<sub>2</sub>S<sub>3</sub>) та [[Реальгар|реальгару]] (As<sub>4</sub>S<sub>4</sub>) які були описані ще в часи [[Арістотель|Арістотеля]]. З ІІІ століття ношої ери (Ляйденський папірус) відомі ці сполуки у використанні для забарвлення [[срібло|срібла]] в золотий, а міді в білий кольори. Алхіміки у середньовічній роботі «''Фізика і містика''» припускали спорідненість [[сірка|сірки]] і [[ртуть|ртуті]]. Арсен (ІІІ)-сульфід використовувався як фарба для малювання, засіб для усування волося на тілі а також проти легеневих хвороб.
<br />В середні віки також Арсен (ІІІ)-оксид було знайдено в димі плавильних печей. [[Альберт Великий|Альбетрус Маґнус]] описав вперше добування арсену відновленням його вугіллям у 1250 році. Його вважають відкривачем арсену. [[Теофраст Парацельс|Парацельс]] у XVI столлітті ввів елемент до переліку лікувальних засобів.
 
== Походження назви ==
Рядок 39:
 
== Життя на основі арсену ==
В 2010 в озері [[Озеро Моно|Моно]] в штаті [[Каліфорнія]] , вперше на [[Землі]] дослідники виявили бактерію, яку назвали [[GFAJ-1]], що здатна [[Життя на основі арсену|жити й розмножуватися]] в середовищі, що містить великі концентрації арсена, [[токсин|токсичного]] для більшості інших організмів.
 
== Отруєння миш'яком ==
Рядок 56:
 
== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
[[Категорія:Хімічні елементи]]