Сленг: відмінності між версіями

== Характерні особливості сленгусленґу ==

На думку багатьох дослідників, сленгсленґ є вторинним утворенням порівняно з [[жаргон]]ами й арго, що адаптує до своїх потреб запозичені одиниці. Значення слова «сленгсленґ» близьке до понять «розмовна мова» і [[говірка]], але на відміну від них воно має суттєве соціальне маркування. Ось основні методи сленговоїсленґової лексики: калька (повне запозичення), напівкалька (запозичення основи), переклад (з використанням стандартної лексики в особливому значенні disk — «млинець»; з використанням сленгусленґу інших професійних груп), фонетична мімікрія (error — Єгор). Інший ігровий прийом, що використовується — це зближення слів на основі звукової подібності, звукове перенесення: наприклад, «лимон» замість мільйон, «мило», «емеля» замість e-mail (від англійського слова [[електронна пошта]]).

Інша важлива характеристика сленговоїсленґової лексики — її «первісність». Асоціація з мовою якого-небудь первісного суспільства виникає, коли спостерігаємо нестабільність, постійну змінність жаргону як в тимчасовому, так і в просторовому вимірюванні. Не встигнувши закріпитися, одні форми мови поступаються місцем іншим: так, не таке давнє жаргонне «бабки» (від англійського слова money — гроші) замінили бакси.

Ще одна ознака «первісності» сленгусленґу — невизначеність, розмитість значень слів, що входять в нього. «Стрьомно», «круто», «я пруся» можуть бути і позитивною, і негативною оцінкою ситуації. Сюди відносяться як «млинець», що використовуються в жаргоні тільки як емоційний вигук, так і слова типу «прикол», «крутняк», «ульот», «чум», «повний атас», «повний абзац». Залежно від ситуації і кола спілкування дані слова можуть висловлювати різноманітні — аж до протилежних — емоції: розчарування, роздратування, захоплення, здивування, радість і т. д.