Лю Сінь: відмінності між версіями

| ім'я = Лю СінСінь

'''Лю СінСінь''' (劉歆, [[50 до н. е.]] — [[23]]) — китайський канонознавець, [[бібліограф]], [[астроном]] і [[математик]] часів [[Династія Хань|династії Хань]].

Розроблений Лю СіномСінєм еталон мір люй (цзялянху), який представляв собою три бронзові циліндричні посуди, з'єднаних один з одним. Центральний і найбільший посуд мав верхній відсік з висотою стінки (глибиною) в 1 чі і нижній відсік, що тягнеться нижче дна, з висотою стінки в 1 цунь, тобто в 10 разів меншою. Аналогічним чином був влаштований правий, самий маленький посуд із співвідношенням нижньої стінки до верхньої 1/2. Лівий посуд не мав підрозділів і за обсягом був в 10 разів менше нижнього відсіку центрального посуду і в 10 разів більше верхнього відсіку лівого посуду. Таким чином еталон містив 5 мір ємності, що знаходяться у співвідношеннях: 1 ху (19,81 л) = 10 доу = 100 шен = 1000 ге = 2000 юе. Міри ху, шен і ге були звернені вгору, що символізувало їх зв'язок з Небом (тянь), а міри доу і юе — униз, що символізувало їх зв'язок із Землею.

На центральному посуді було зроблено напис: «Узаконена зразкова міра ху — це квадрат у 1 чі, описаний навколо нього коло з зазором збоку 9 лі 5 хао і площею 162 цуня, глибина 1 чі, обсяг 1620 квадратних цуня, ємність 10 доу». Внутрішній діаметр посуду дорівнює сумі діагоналі квадрата зі стороною в 1 чі і подвоєного зазору (2×0,0095 чі). Знаючи діаметр кола і його площу, можна підрахувати значення числа «пі» (за формулою «пі» = 4S/D2). Однак невідомо, яким способом Лю Син розраховував величину діагоналі квадрата. Не виключено, що Лю СінСінь брав в якості «пі» якусь недесятковий дріб, що має проміжне значення.

Лю СінСінь створив календар Саньтун («Три циклу тун», 1-5 н. е.), модифікувавши календар Тайчу, з якого була узята довжина року у 365 385/1539 днів (≈ 365,25016) і значення синодичного місяця — 29 43/81 днів (≈ 29,53086). Як і в Тайчу, враховувалося, що для однієї і тієї ж точки спостереження затемнення Сонця повинні повторюватися через 135 синодичних місяця, що становить шованчжіхуй («цикл збігу фаз»). Це число було вибране як кратне синодичну місяцю і нодіческого року.

Також Лю СінСінь створив каталог з 1080 зірок, де він використовував шкалу з 6 величин.

В першу чергу предметом діяльності Лю СінаСіня стали конфуціанські канони «Чжоу лі» («Чжоуські зміни»), «Гу-лян чжуань» («Перекази Гу-ляна») і «Цзо чжуань» («Переказ Цзо»). Він скоригував саме назву останнього пам'ятника, надавши йому сучасну форму. Перейменування в «Чунь цю Цзо-ши чжуань» ("Переказ пана Цзо про літопис «Весни і осені») означало розгляд цього тексту в якості комментаря до канонізованого літопису «Чунь цю». Після такого переосмислення, що дозволяв за допомогою «перекази» (чжуань) тлумачити канон (цзин), Лю СінСінь у 7—6 роках до н. е. став домагатися приєднання «Цзо чжуань» до офіційно вивчаємих конфуціанських канонів. Цей набір книг він запропонував формувати на основі текстів, написаних «давніми знаками» (гу вень), що застосовувалися до реформи писемності Цинь Шихуана-ді у 213 році до н. е., і оголосив, що сам знайшов такі списки «Цзо чжуань», «Чжоу лі», «Ши цзин» і «Шу цзин». В результаті цієї діяльності Лю СінСінь став засновником школи гувеньцзін-сюе («вчення про канони у стародавніх знаках»), яке у канонознавстві до початку ХХ ст. боролася зі школою цзіньвеньцзін-сюе («вчення про канони у сучасних знаках»).

На честь Лю СінаСіня було названий кратер на Марсі.