Амон-Сул: відмінності між версіями

За [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіном]] розташовувалася поблизу Східно-Західної дороги на схід від [[Брі (Середзем'я)]], приблизно напівдороги від [[Шир]]у до [[Рівенділ|Рівендолу]]. У розділі ХІ книги І "«[[Володар перснів|Володаря Перстенів]]"» Грозова описується як найвища вершина смуги гір, що "«була ліворуч і дещо віддалік однод решти. Шпиль її був конічний, трішки зрізаний на вершечку"»<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 177;</ref>.

Пагорб здіймався приблизно на 1000 футів (близько 300 метрів) над рівниною, і з нього було видно далеко навкруги<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар ПерстенівПерснів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 178;</ref>. На ньому у часи існування [[Арнор]]у стояла вартова вежа Амон-Сул, яку разом з прилеглими укріпленнями було спалено та знищено у 1409 році Третьої Епохи. Однак ще наприкінці Третьої Епохи на пласкій вершині пагорбу зберігалися залишки кам'яного фундаменту, розташовані у формі кола й порослі травою. Від башти хитро замаскована стежка вела до інших укріплень на Грозогорах.

Верхня частина схилу Грозової була крутою та скелястою<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 180;</ref>.

== У «Володарі ПерстенівПерснів» ==

Грозова не згадується у «[[Гобіт, або Туди і Звідти|Гобіті]]», проте на її вершині розгортається одна з сцен «[[Володар перснів|Володаря ПерстенівПерснів]]». 3 жовтня 3018 року на вершині гори побував [[Ґандальф]], який уночі був атакований [[Назґули|назґулами]], однак відбив їхній напад, і невдовзі продовжив свою подорож до [[Рівенділ|Рівендолу]], залишивши по собі знак у вигляді піраміди з обпалених каменів, верхній з яких помітив руною «Ґ» та трьома рисками.

Вежа Амон-Сул була сторожовою вежою на горі Вітровій. За словами [[Араґорн]]а<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 179;</ref>:

У «[[Братство Персня|Братстві ПерстеняПерсня]]» [[Араґорн]] розповідав, що за легендою на вершині вежі Амон-Сул [[Еленділ]] чекав на прибуття [[Ґіл-ґалад]]а з військом у часи Останнього Союзу та війни з [[Саурон]]ом<ref>Толкін, Дж. Р. &nbsp;Р. &nbsp;Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. &nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, с. 179;</ref>.

Вітрова та вежа Амон-Сул показано у мультиплікаційному фільмі 1978 року «[[Володар перснів (мультфільм)|Володар ПерстенівПерснів]]», режисера Ральфа Бакши (хоча їхні назви там не наводяться), а також у [[Володар Перснів (кінотрилогія)|кінотрилогії Пітера Джексона]] 2001–2003&nbsp;р. На відміну від авторського тексту «[[Братство Персня|Братства ПерстеняПерсня]]», де залишки вежі описуються лишень як поросле травою кам'яне кільце, у [[Володар Перснів (кінотрилогія)|фільмі Джексона]] на руїнах вежі збереглися, принаймні, залишки стін першого поверху зі сходами, які ведуть усередину будівлі та майже цілими статуями навколо того, що колись було чимось на зразок зали. Сцену було відзнято у студії. Шлях [[Араґорн]]а та четвірки [[Гобіти|гобітів]] до Вітрової було відзнято на фермі у окрузі Порт Вайкато у Новій Зеландії<ref>Ian Brodie, The Lord of the Rings Location Guidebook, Harper Collins 2002 (ISBN 1-86950-491-7) page 24.</ref>.

Вежа Амон-Сул також присутня у кількох відеоіграх, створених за мотивами творів [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіна]] та [[Володар Перснів (кінотрилогія)|кінотрилогії Джексона]], як-от: «Братство ПерстеняПерсня», «Володар ПерстенівПерснів: Завоювання», «Володар ПерстенівПерснів Online» та «Битва за Середзем'я ІІ» (на бонусній мапі, доступній лише у колекційному виданні).

* Толкін, Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар ПерстенівПерснів / Перекл. з англ. Олена Фешовець.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2006, 1088 с., ISBN 966-8657-18-7;