Васьковичі: відмінності між версіями

'''Васько́вичі'''  — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Коростенський район|Коростенському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 1108 осіб.

Приміром, у акті 1494 року згадано первісну отчину цього роду  — Ущаповищі та Васьковичі, а також вислугу, отриману від Вітовта,  — Білево та Горошовичі. Ці володіння залишались у частинній співвласності нащадків роду Ущапа протягом XVI–XVII століть.

Жителі села відносились здебільшого до міщан, які відбували підводну, шляхову та квартирну повинності. По підводній повинності жителі села були забов'язані забезпечувати підводами потреби поліції, перевезення рекрутів та засуджених на каторгу. По шляховій повинності жителі села мусили ремонтувати шляхи та мости, а по квартирній  — надавати квартири різним урядовим особам.

В роки Першої світової війни, жителі села Васьковичі брали активну участь у військових діях в лавах царської армії на східному фронті. В 1917 році після ліквідації самодержавства в Російській імперії, відбувається зміна влади. В 1918 році в селі Васьковичі проводяться перші вибори до сільської ради. В 1929 році в селі було організовано колгосп «Червоний хлібороб». В 1930 році створюються ще два  — «Червоний ударник» та «Воля».

В 1941 році в село вторгаються німецькі війська, які руйнують колгоспне господарство і вчинять масові розстріли не покірного населення. Частину населення близько 40 чоловік було відправлено на примусові роботи до Німеччини. В 1942–1943 роках місцеве населення поповнює лави партизанського руху. Протягом 1941–1943 року в селі встановлюється режим німецької окупації. Село входило до генерального округу «Житомир» та Коростенського «крайзу». Наприкінці грудня 1943 року село визволяють від загарбників військові частини Червоної армії, а саме перейшли в наступ 13-а і 60-а армії. 13-а армія, обходячи Коростень з півночі і півдня, звільнила близько 150 населених пунктів. 60-а армія, посилена двома танковими корпусами, просунулася більш ніж на 40 &nbsp;км у напрямку м. Черняхів. Успішно просувалися вперед на Житомир 1-а гвардійська, 18-а та 3-а гвардійська танкова армії.<ref name="Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. 1941—1945, т. 4, М., 1962;"/>

* [[Віктор Кордун]] &nbsp;— український поет.

З середини протерозою (1 150 &nbsp;— 1 600 млн pp.) почався етап стабілізації щита. Відклалися типові платформні осадові породи, які пройшли слабкий ступінь метаморфізації, перетворившись на кварцити і лупаки. Утворилися маси вивержених порід (коростенський плутон) Породи верхнього протерозою у межах щита відомі лише в його північно-західній частині, де вони складають овруцьку серію, утворену в континентальних умовах (теригенно-ефузивна формація). До цього ж циклу належать дайкові породи з ізотопним віком, меншим 1 500 млн p. Більшість їх &nbsp;— діабази, частково порфірити. Вони фіксують найпізніші прояви магматизму в докембрії українського кристалічного щита.<ref name="{{ЕУ}}"/>

Близько 70 &nbsp;млн.р. тому в крейдяний період на території сучасного села Васьковичі формується відносно глибоке море. Цей морський басейн проіснував на цій території до палеогену. В цей період на даній території формується морські відклади і лише 30 &nbsp;млн р. тому морські умови змінюються на континентальні. Остаточно на оточуючі ландшафти села Васьковичі вплинув період четвертних зледенінь, особливо Дніпровське зледеніння, що завершилось в палейстоцені на протязі 15-20 тисяч років тому. Саме від тоді територія села Васьковичі не зазнала кардинальних змін в рельєфі та ландшафтах.

Село Васьковичі розташоване в межах південної частини Поліської низовини, яка має нахил на північ та північний схід. Дана місцевість розташована на 120–200 &nbsp;м вище рівня моря. Територію села прорізають долини річок Шистень та Граничівка, які є лівими притоками річки Уж.

Село Васьковичі має сприятливе географічне положення. На південь від села розташоване місто Коростень, а на північ &nbsp;— місто Овруч. Через село проходить залізниця Санкт-Петербург-Одеса, автострада Житомир-Мозир, нафтопровід «Дружба», та високовольтна лінія електропередач із Кремечуцької ГЕС на Білорусь. Село розташоване від міста Коростень на відстані 18 &nbsp;км, від Житомира &nbsp;— 104 &nbsp;км, а від Києва &nbsp;— 162 &nbsp;км. Біля села розташоване селище :Нафтоперекачувальна станція «Плещівка» Державного акціонерного товариства "Магістральні нафтопроводи «Дружба».

== ЕкологіяПримітки ==

* {{ref-ru}} [[Теодорович Н. И.]], [http://www.sedmitza.ru/text/821434.html] // [[Историко-статистическое описание церквей и приходов волынской епархии]]. &nbsp;— Почаев : 1869. 

* {{Ref-uk}} [[Яковенко Наталя Миколаївна|Яковенко Н. М.]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:BookSources/9668978145] // [["Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна".]]. &nbsp;— Київ: Наукова думка, (вид. 2-ге, переглянуте і виправлене: Київ: Критика, 2008. 472 с. ISBN 966-8978-14-5) &nbsp;— 1993. 416 с.