Житлово-комунальне господарство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
Albedo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''ЖитловоЖитло́во-комунальнекомуна́льне господарствогоспода́рство''' — [[галузь]], а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують [[життя]] і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами [[вода|води]], [[газ]]у, тепла й [[електроенергія|електроенергії]].
 
Система ЖКГ представлена виробниками і споживачами [[Житлово-комунальні послуги|житлово-комунальних послуг]]. Споживачі житлово-комунальних послуг формують [[попит]], що має забезпечити їм нормальні санітарно-гігієнічні і безпечні умови життя. Величина попиту на житлово-комунальні послуги у першу чергу залежить від [[ціна|ціни]] послуг і доходу споживачів.
 
'''Комунальне господарство''' — сукупність підприємств, служб і господарств по обслуговуванню населення міст, селищ і сіл; в містах входить до складу міського господарства. У багатьох містах і селищах підприємства комунального господарства обслуговують також і промислові підприємства, забезпечуючи їх водою, електроенергією, газом та ін. Однак залежно від місцевих умов, промислові підприємства мають і власні системи тепло забезпечення, водопостачання, каналізацію, і інші споруди комунального призначення.
== Історія ==
{{main|Розвиток стародавніх міст}}
''Див. ще:'' [[Міська забудова]]
 
== Структура ==
Рядок 17 ⟶ 20:
До комунального господарства входять також готелі, служби землекористування, інвентаризації будівель, споруд і [[Інженерні мережі|мереж]], ремонтно-експлуатаційні організації, які обслуговують [[житловий фонд]], цвинтарі, [[крематорій|крематорії]], надають ритуальні послуги та ін. У сферу діяльності комунального господарства входить також і експлуатація і утримання житлового фонду, з якими органічно пов'язані комунальні підприємства та служби зовнішнього благоустрою населених місць.
 
== Енергоспоживання в житлово-комунальному господарстві ==
 
У житлово-комунальному господарстві споживається 44% енергетичних ресурсів або 70 млн. тонн [[Умовне паливо|умовного палива]] (у.п.), що є близько 30% загального споживання палива в Україні.
 
Житловий фонд держави та соціальна сфера споживають енергоресурсів - 85% від загального споживання галуззю.
Щорічно галузь споживає електроенергії - біля 10,0 млрд.кВт/год., природного газу - біля 14,0 млрд.куб.м, вугілля - біля 1,5 млн.т. Нетрадиційні та відновлювані види енергії становлять 0,87 млн.т умовного палива.
 
Витрати на одного мешканця в Україні становлять 0,7-1,0 т у.п., у Європі цей показник значно менше.
 
Витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих комунальних послуг більш ніж у 1,5 рази перевищують зарубіжні показники.
 
В Україні, на одного мешканця, як приклад, в існуючих будівлях з централізованим теплопостачанням, в перерахунку на 1м² площі, на території України витрачається 1,4 т у. п. за рік, що в 1,5 рази більше, ніж у США і в 2,5-3 рази більше, ніж у Швеції.
 
Витрати палива на вироблення 1 Гкал тепла в комунальній теплоенергетиці становлять 160-180 кг у.п., в розвинутих країнах - 145-150 кг.
 
Втрати теплової енергії за рік складають більше 13 млн. Гкал. Це 12% від обсягів відпущеної теплової енергії, на які марно витрачено 2,5 млрд. куб. м природного газу.
 
Перевитрата палива призводить до викидів в атмосферу 45 г/МДжCO замість 26 г/МДжCO.
 
[[Енергоємність ВВП|Енергоємність національного продукту]] в Україні сьогодні становить 0,89 кг у.п./дол. У розвинутих країнах Європи - в середньому у 3 рази менше (зокрема, у Німеччині - 0,26 кг у.п./дол.).
 
На підприємствах комунальної теплоенергетики налічується понад 29 тис. котелень, технічний стан яких є критичним. Більш як 23 відсотки котлів експлуатуються понад 20 років. Значна кількість котлів (38 відсотків) малоефективна - коефіцієнт корисної дії становить 65-75 відсотків.
 
Аналіз втрат теплової енергії і природного газу, що використовується на виробництво втраченої теплової енергії в комунальній теплоенергетиці у схемах централізованого теплопостачання свідчить про те, що втрати при виробництві (на котельнях) сягають до 22%, при транспортуванні теплової енергії до 25%, але найбільші перевитрати природного газу відносяться на виробництво теплової енергії втраченої у споживача до 30%.
 
Аналіз сучасних технічних можливостей, досягнень науки і техніки свідчать про можливість зменшення втрат природного газу у використанні, транспортуванні та постачанні газу у середньому по країні на 22%.
 
У багатьої країнах Західної Європи, а від 2012 року і в Україні, впроваджуються проекти енергозберігаючої [[Санація житлових будівель|санаці житлових будівель]]<ref>[http://www.city-adm.lviv.ua/news/audio-reports/16991-u-lvovi-startuvav-projekt-jenergozberigajucha-sanacija-zhitlovih-budivel У Львові стартував проект «Енергозберігаюча санація житлових будівель», city-adm.lviv.ua]</ref>.
 
== Стан житлово-комунального господарства України ==