Михальченко Микола Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{othernames|Михальченко}}
'''Мико́ла Іва́нович Миха́льченко''' ({{н}} [[15 лютого]] [[1942]], [[Косичі (Суразький район)|Косичі]] [[Суразьский район|Суразького району]] [[Брянська область|Брянської області]]) — радянський і український [[соціальна філософія|соціальний філософ]] [[марксизм-ленінізм|марксист-ленініст]],
==Біографія==
Закінчив філософський факультет [[КНУ|Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченко]]. Вступив до лав [[КПРС]]
▲Закінчив філософський факультет [[КНУ|Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченко]]. Вступив до лав [[КПРС]], доктор філософських наук (1987), професор (1988).
З червня 2002 р. - головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. З січня 2000 р. - за сумісництвом завідувач відділом Інституту вищої освіти АПН України.
З грудня 1991 по липень 1994 р. - радник, керівник служби з питань внутрішньої політики Президента України. З квітня по жовтень 1992 р. - член колегії з питань гуманітарної політики
З червня 2008 р. — Голова науково-експертної колегії з проблем соціально-економічного розвитку при Кабінеті Міністрів України.
==Наукові інтереси==
Коло наукових інтересів: [[філософія історії]], [[філософія політики]], [[філософія освіти]], духовне і політичне життя суспільства, соціальні інститути та суспільні відносини, світоглядні проблеми українського суспільства.
У працях розглядає методологічні та світоглядні проблеми соціального пізнання; об'єктивні та суб'єктивні фактори історичного процесу; рушійні сили політичного і духовного життя суспільства; філософські та світоглядні процеси освіти, зокрема, вищої; генезис суспільних відносин і соціальних інститутів у різного типу цивілізаціях, регіонах, країнах; процес розвитку вищої освіти як системи підготовки кадрів.
==Праці==
М.І.Михальченко є автором (співавтором) понад 350 наукових праць, зокрема 14 монографій (5 індивідуальних і 8 у співавторстві). Основні наукові праці:
{{Вікіцитати}}▼
* Н. И. Михальченко. Коммунистическая идеология и деятельность масс. — К.: Наук. думка, 1976
* Н. И. Михальченко. Политическая идеология как форма общественного сознания. Киев: Наукова думка,1981, - 262 с.
* Н. И. Михальченко. XXVII съезд КПСС о формировании политического сознания масс. - Киев, О-во "Знание", 1987.
* Н. И. Михальченко. Марксистская политическая идеология. - Киев : Наук. думка, 1991. - 277 с.; ISBN 5120013880
* Н. И. Михальченко. Беловежье. Л. Кравчук. Украина 1991—1995. — К.: Український центр духовної культури, 1996
* Н.И.Михальченко, B.C.Журавський, О.Ю.Кучеренко. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. — К.: Логос, 1999.
* Н. И. Михальченко. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К.: Институт социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
* Н. И. Михальченко. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. — К.: Дрогобич, 2004
* Н.Михальченко, Л.Губерський, В. Андрущенко. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія. — К.: Генеза, 2006
==Державні нагороди==
* Орден «За заслуги» III ступеня (2002)
== Посилання ==
* [http://www.ipiend.gov.ua/?mid=76 Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса]
▲{{Вікіцитати}}
[[Категорія:Українські філософи]]
| |||