Кіевская старина: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
== Історія ==
[[
Дозвіл [[цензура|цензури]] на вихід першого числа отримано [[1 лютого]] [[1882]]. За оцінкою В. М.
Першим редактором-видавцем був [[Лебединцев Феофан Гаврилович|Ф. Лебединцев]] (
У часописі була широко представлена економічна, політична та соціальна проблематика, історія визвольної боротьби українського народу. Значна питома вага в публікаціях належала давній українській історії. За регіональною ознакою найбільш багатоаспектно представлена історія [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] за доби середньовіччя і Нового часу. Водночас значна увага приділялася вивченню історичного минулого Слобідської України, Правобережної України, Галичини.
Широко висвітлювалась історія українського козацтва, національно-визвольних та державотворчих змагань українського народу, питання українсько-російських й українсько-польських відносин тощо. Часопис зробив вагомий внесок у розширення історико-краєзнавчих, топографічних, демографічних досліджень в Україні. Чимало уваги приділялося повсякденню, побуту українців. У церковно-історичній проблематиці, поряд із фрагментами з історії окремих храмів чи монастирів та описами церковних
Поєднуючи у своїй діяльності видавничу, дослідницьку та археографічну роботу, журнал запровадив у науковий обіг значну кількість нового джерельного матеріалу. Додаткове інформаційне навантаження ніс ілюстративний ряд, який складався з портретів видатних істор. особистостей, зображень монастирів і церков, предметів повсякденного вжитку, одягу, зброї, археол. знахідок тощо. Регулярно вміщувалися рецензії, які стали взірцем толерантної наукової критики.
Рядок 43:
У [[1899]] році у [[Київ|Києві]] відкрито книгарню «Кіевской старины».
Від початку 1900-х років кількість науково-інформаційних публікацій на сторінках журналу помітно зменшується, натомість частіше друкуються публіцистичні праці й белетристичні твори. ▼
У 1899–1901 роках як додаток до «Кієвской старини» виходив щомісячник «[[Археологическая летопись Южной России|Археологічний літопис Південної Росії]]» (редактор [[Біляшівський Микола Федотович|М. Ф. Біляшівський]]), що в 1903–1905 роках став окремим журналом.
Усього вийшло 96 томів журналу. ▼
▲Від початку 1900-х років кількість науково-інформаційних публікацій на сторінках журналу помітно зменшується, натомість частіше друкуються публіцистичні праці й белетристичні твори.
== «Україна» ==
|