Кіевская старина: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
 
== Історія ==
[[FileФайл:Kievan Past Journal, celebration of 15-years-old anniversary, 1898.png|thumb|350px|Святкування з нагоди 15-річчя журналу «Киевская старина», весна [[1898]] року. Зліва направо сидять: [[Житецький Павло Гнатович|П. Житецький]], [[Лазаревський Олександр Матвійович|А. Лазаревский]], [[Тарновський Веньямін Михайлович|В. Тарновський]], [[Чалий Михайло Корнійович|М. Чалий]], [[Шугуров Микола Васильович|М. Шугуров]], [[Антонович Володимир Боніфатієвич|В. Антонович]], [[Михальчук Костянтин Петрович|К. Михальчук]], [[Стороженко Андрій Володимирович|А. Стороженко]], [[Щербина Володимир Іванович|В. Щербина]]; стоять: [[Кивлицький Євген Олександрович|Є. Кивлицький]], [[Василенко Микола Прокопович|М. Василенко]], [[Степович Андроник Іоаникійович|А. Дудка-Степович]], [[Молчановський Никандр Васильович|Н. Молчановський]], [[Левицький Орест Іванович|О. Левицький]], [[Стороженко Микола Володимирович|М. Стороженко]], [[Мякотін Венедикт Олександрович|В. Мякотін]]<ref name="ЕИУ">{{книга|author=Матях В. М.|частина=«Киевская старина»|заголовок=Енциклопедія історії України. У 10 т.|відповідальний=Редкол В. А. Смолій та ін|посилання=http://histans.com/LiberUA/ehu/4.pdf|видання=[[Інститут історії України НАН України]]|місце=Київ|видавництво=Наукова думка|рік=2009|том=4. Ка-Ком |сторінка=319|сторінок=528|isbn=978-966-00-0692-8|тираж=5000}}</ref>]]
Дозвіл [[цензура|цензури]] на вихід першого числа отримано [[1 лютого]] [[1882]]. За оцінкою В.&nbsp;М. &nbsp;Матяха, автора статті в ЕІУ, за тематичним і хронологічним діапазонами охоплення історичної проблематики не мав і не має аналогів у фаховій періодиці. Видавався на кошти від пожертвувань громадівців та меценатів, а також за рахунок передплати.
 
Першим редактором-видавцем був [[Лебединцев Феофан Гаврилович|Ф. Лебединцев]] (1982–871982-87), потім часопис редагували [[Лашкевич Олександр Степанович|О. Лашкевич]] (1887–891887-89), [[Кивлицький Євген Олександрович|Є. Кивлицький]] (1890–981890-98), [[Науменко Володимир Павлович|В. Науменко]] (1896–971896-97).
 
У часописі була широко представлена економічна, політична та соціальна проблематика, історія визвольної боротьби українського народу. Значна питома вага в публікаціях належала давній українській історії. За регіональною ознакою найбільш багатоаспектно представлена історія [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] за доби середньовіччя і Нового часу. Водночас значна увага приділялася вивченню історичного минулого Слобідської України, Правобережної України, Галичини.
 
Широко висвітлювалась історія українського козацтва, національно-визвольних та державотворчих змагань українського народу, питання українсько-російських й українсько-польських відносин тощо. Часопис зробив вагомий внесок у розширення історико-краєзнавчих, топографічних, демографічних досліджень в Україні. Чимало уваги приділялося повсякденню, побуту українців. У церковно-історичній проблематиці, поряд із фрагментами з історії окремих храмів чи монастирів та описами церковних пам’ятокпам'яток, превалювали дослідження конфесійних відносин, церковно-громадського життя в українських землях і пов’язанихпов'язаних з ними культурно-релігійних рухів. Регулярно вміщувалися розвідки з історії освіти й культури.
 
Поєднуючи у своїй діяльності видавничу, дослідницьку та археографічну роботу, журнал запровадив у науковий обіг значну кількість нового джерельного матеріалу. Додаткове інформаційне навантаження ніс ілюстративний ряд, який складався з портретів видатних істор. особистостей, зображень монастирів і церков, предметів повсякденного вжитку, одягу, зброї, археол. знахідок тощо. Регулярно вміщувалися рецензії, які стали взірцем толерантної наукової критики.
Рядок 43:
У [[1899]] році у [[Київ|Києві]] відкрито книгарню «Кіевской старины».
 
Від початку 1900-х років кількість науково-інформаційних публікацій на сторінках журналу помітно зменшується, натомість частіше друкуються публіцистичні праці й белетристичні твори.
 
У 1899–1901 роках як додаток до «Кієвской старини» виходив щомісячник «[[Археологическая летопись Южной России|Археологічний літопис Південної Росії]]» (редактор [[Біляшівський Микола Федотович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Біляшівський]]), що в 1903–1905 роках став окремим журналом.
Усього вийшло 96 томів журналу.
 
Від початку 1900-х років кількість науково-інформаційних публікацій на сторінках журналу помітно зменшується, натомість частіше друкуються публіцистичні праці й белетристичні твори.
 
Усього вийшло 96 томів журналу.
 
== «Україна» ==