Щоголів Яків Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Я́ків Що́голев''' (''Щоголів'') ([[1823]] — †[[1898]]), [[поет]] родом з [[Охтирка|Охтирки]]. [[1832]] — 35 навчався в Охтирській пов. школі, закінчив [[Харківський національний університет імені Василя Каразіна|Харківський Університет]] (1848) і працював у різних установах канцеляристом. Друкуватися почав з [[1840]] в «Литературной газете», «Отечественных записках», [[альманах|альманасі]] «Молодик». Далі його поетична творчість тривала зі значними перервами. [[1883]] вийшла зб. поезій «Ворскло», 1898 — «Слобожанщина». Гол. джерелом творчого надхнення Щ. була [[поезія]] [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] і фолкльор («Неволя», «Могила» та ін.).
 
Щ. був одним з представників Харківської школи [[романтизм|романтиків]], і велика кількість його поезій присвячена романтичному зображенню іст. минулого [[Україна|України]], насамперед [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]] й [[козак|Козаччини]] («Січа», «В степу», «Запорозький марш», «Орел», «Орлячий сон» тощо), образам запорожців. Козакофільська романтика Щ. перейнята песимістичною тугою за минулим, за зниклою «останньою Січчю». Низка поезій Щ. присвячена образам укр. природи («Травень», «Осінь», «Степ», «Після бурі» тощо). Окремі [[вірш]]і Щ. позначені соц. мотивами («Струни», «Завірюха», «Пожежа», «Маруся», «Бурлаки» та ін.). Багато його віршів покладено на музику, і вони увійшли в пісенний нар. репертуар («Пряха», «Черевички», «Зимовий вечір»). Посмертні вид, творів Щ.: «Твори. Повний збірник» (X. [[1919]]), «Поезії» (К. [[1926]]), «Твори», І — II ([[1930]]), «Поезії» (К. [[1958]]), «Твори» (К. [[1961]]).