Балет: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
hgfgf uguyt Мітка: очищення сторінки |
м Відкинути редагування 188.163.60.5 до зробленого 92.113.213.214 |
||
Рядок 1:
[[Файл:Ballet-dancer 01.jpg|200px|thumb|right]]
'''Балет''' ({{lang-it|ballare}} — танцювати) — 1.) вид сценічного мистецтва, [[танець|танцювальна]] театральна вистава, у якій [[музика]] поряд з танцем відіграє важливу роль у розвитку [[сюжет]]у і створенні відповідного настрою; 2.) — синтетичний вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається в основному засобами танцю, [[міміка|міміки]] і музики. Джерела виникнення балетного жанру закладені в народних іграх, [[хоровод]]ах, сюжетних танцях тощо. Танець як елемент [[Драма (жанр)|драматичної]] дії досягнув високого рівня розвитку в культових і світських [[театр|театралізованих]] видовищах Стародавнього [[Єгипет|Єгипту]], [[Індія|Індії]], [[Китай|Китаю]], у [[трагедія]]х [[Греки|греків]], [[Рим|римлян]] та народних дійствах [[середньовіччя]].<ref>балет</ref>
== Історія ==
=== [[Європа]] [[15 століття|15]]—[[19 століття]] ===
[[Файл:Edgar Germain Hilaire Degas 005.jpg|200px|thumb|right|Балет на картині Едгара Дега]]
В епоху [[Відродження]] (15—16 ст.) Балет в [[Італія|Італії]] використовується під час придворних бенкетів, свят тощо. Звідти він був перенесений [[Катерина Медичі|Катериною Медичі]] у Францію, як вид спектаклю, що поєднує спів, танці і декламацію. Балет переходить на професіональну сцену, де посідає певне місце в оперних і драматичних виставах. Французький балетмейстер [[Жан Жорж Новер]] широко застосував [[пантоміма|пантоміму]] як основу розвитку драматичної дії, перетворив балет у самостійний жанр з певним сюжетом.
У [[19 століття|19 столітті]] на сценах Європи виступають артисти Ф. і М. Тальйоні, Ж. Перро, К. Блазіс, С. Вігано, Ф. Ельслер, К. Грізі, які підносять мистецтво танцю на високий художній рівень.
Музично-театральні жанри
Балет - союзмузики та хореографії - це музично-театральний жанр, який також синтизує різі види мистецтва. В балеті зміст, почуття та думки дійових осіб виражаються зсобами музики і танцю. Французьке слово "ballet" походить від італійсьокого "balletto" - танець. Французька нзва та італійське коріння цього жанру не є випадковими. Як і опера, балет виник в епоху Відродження в Італії, де здавна на карнавалах виконувалися веселі танцювальні сценки, які поступово поретворилися у самостійні танцюввальні спектаклі. У Франції на той час велику популярність здобув придворний балет - яскраве й урочисте видовище, героями якого були король, королева та численні придворні. Саме французькі балетмейстери створили спеціальну "хореографічну мову", яка й понині використовуться у класичному балеті. Починаючи з ХIХ століття, найвищого мистецького рівня жанр балетц досяг у Росії, де існували неперевершені балетні трупи, музику створювали видатні композитори П.Чайковський, О.Глазунов, І.Стравинський, С.Прокоф"єв, А.Хачатурян та інші. У сучасному балеті поруч з класичними танцювальнимиелементами (класичний танець, характерний танець і пантоміма) широко використовуються різноманітні гімнастичні та акробатичні трюки, що надзвичайно збагачуе цей старовинний жанр.
=== Дореволюційна Росія ===
В [[Росія|Росії]] перші балетні вистави здійснювалися ще в 17 ст.. У [[1736]] в [[Петербург|Петербурзі]] і в [[1806]] у [[Москва|Москві]] були створені постійні балетні трупи. У 19 ст. в Петербурзі і Москві працює ряд майстрів хореографічного мистецтва: Ш. Дідло, Ж. Перро, М. Петіо; відомі балетні композитори: К. Кавос, П. Пуні, Л. Мінкус та артисти К. Колосова, М. Данилова, [[Істоміна Авдотья Іллівна|А. Істоміна]], А. Глушковський та ін. З 2-ї половини 19 ст. російський балет посідає провідне місце у світовому балетному мистецтві.
Докорінний злам у розвитку балетного мистецтва настає у зв'язку з діяльністю [[Петро Чайковський|П. І. Чайковського]], балетна музика якого органічно пов'язана із змістом і розвитком сценічної дії. До цього часу музика в балеті відігравала лише другорядну роль. Він широко застосовував принцип симфонічного розвитку музичних думок, створював яскраві музичні характеристики. Велике значення мала діяльність балетмейстерів [[Петіпа|М. Петіпа]] та Л. Іванова, які разом поставили «[[Лебедине озеро]]» П. І. Чайковського (1876). Сам М. Петіпа поставив балет «Спляча красуня» ([[1889]]), «[[Лускунчик (балет)|Лускунчик]]» (1892). Піднесенню російського балету сприяла діяльність балетмейстера М. Фокіна, артистів Г. Павлової, Т. Карсавіної, В. Ніжинського у Петербурзі, балетмейстера О. Горського, артистів [[Гельцер Катерина Василівна|К. Гельцер]], М. Мордкіна у Москві. Музику до балетів писали композитори [[Олександр Глазунов|О. К. Глазунов]], А. С. Аренський та ін.
=== 20 століття ===
[[Файл:KasarvinaLifarRG1.jpg|left|250px|thumb|Тамара Карсавіна і [[Лифар Сергій Михайлович|Сергій Лифар]] в балеті «Ромео і Джул'єта», 1926]]
Початок [[XX століття]] ознаменувався новаторськими пошуками, прагненням перебороти стереотипи, умовності академічного балету XIX століття. У своїх балетах балетмейстер Великого театру А. А. Горянський прагнув домогтися послідовності розвитку драматичної дії, історичної вірогідності, намагався підсилити роль кордебалету, як масової діючої особи, перебороти розділення пантоміми й танцю. Великий внесок у російське балетне мистецтво вніс М. М. Фокін істотно розширивши коло ідей й образів у балеті, збагативши його новими формами й стилями. Його постановки для «Російських сезонів» балетів «Шопеніана», «Петрушка», «Жар-птиця» й інші принесли славу російському балету за рубежем. Завоювала світову популярність створена Фокіним для Анни Павлової мініатюра «[[Умираючий лебідь]]»(1907). В 1911-13 на ґрунті «Російських сезонів» утворилася постійна трупа «Російські балети Дягілєва». Після відходу із трупи Фокіна її балетмейстером став Вацлав Нижинский. Найвідомішою його постановкою став балет «Весна священна» на музику [[Ігор Стравінський|Ігоря Стравінського]].
У XX ст. у [[США]] балет розвивався завдяки зусиллям [[Джордж Баланчин|Джорджа Баланчина]] й американського балетного театру, а в [[Англія|Англії]] — завдяки впливу [[Марія Рамперт|Марії Рамперт]].
В умовах радянської дійсності балет розвивався в руслі методу соціалістичного реалізму. Радянські митці у своїй творчості пішли шляхом всебічної драматизації хореографічної дії, життєвості і народності сценічних образів. Художнє втілення в радянському балеті знаходять теми радянського патріотизму, творчої праці, визвольної боротьби трудящих (наприклад «Червоний мак» [[Глієр|Р. М. Глієра]] ([[1927]]), «Полум'я Парижа», «Бахчисарайський фонтан» [[Асаф'єв Борис|Бориса Асаф'єва]]).
Яскравою сторінкою радянського балетного мистецтва стали балети [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Дмитра Шостаковича]] «Золотой вєк», «Болт», шедеврами світової класики стали балети [[Прокоф'єв Сергій Сергійович|Сергія Прокоф'єва]] «Попелюшка» і «Ромео і Джульєтта». Здійснюються постановки грузинських, вірменських, білоруських, татарських Б. — «Отелло» А. Мачаваріані, «Серце гір» А. Баланчівадзе, «Гаяне» А. Хачатуряна, «Князь-Озеро» В. Золотарьова, «Шурале» Ф. Ярулліна та ін.
=== Балет в Україні ===
[[Файл:Snowdance.jpg|200px|thumb|right|Сніговий танець]]
[[Файл:Balet r.gif|200px|thumb|right|[[Український балет (золота монета)|Пам'ятна монета НБУ присвячена українському балету]]]]
В [[Україна|Україні]] використання народного танцю у драматичних виставах має давні традиції. Танці були складовою частиною народних обрядових ігор ([[веснянок]], «Кози», «Маланки» та ін.). Класичні Б. виконувались у кріпацьких театрах 18 століття. У 19 ст. професійний танець широко культивувався в побутових операх та оперетах укр. театру («Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Не ходи, Грицю…» та ін.). У 2-й половині 19 ст. в [[Київ|Києві]] відбувались окремі балетні вистави («Есмеральда» Ц. Пуні та ін.).
Як самостійний жанр хореографічного мистецтва балет в Україні починає розвиватись за часів радянської влади. В [[1919]] в Києві був поставлений Б. «Жізель» А. Адана (балетмейстер М. Мордкін). Того ж року в театрі Державної української музичної драми в опері М. Лисенка «Утоплена» були поставлені танці русалок, а також здійснена балетна вистава, що складалася з балету «Азіаде» Гюнтеля та хореографічних етюдів (балетмейстер М. Мордкін). 1925 у Харкові поставлено балет «Корсар» А. Адана (балетмейстер М. Мойсєєв). Усі ці вистави художньо оформив А. Петрицький.
Створення першого українського балету «Пан Каньовський» [[Вериківський|М. Вериківського]] (балетмейстер В. Литвиненко, [[Харків]], [[1930]]) поклало початок самобутньому українському національному балету. Одночасно ставляться Б. «Карманьйола» В. Фемеліді (балетмейстер М. Мойсеева, [[Одеса]], 1930), «Ференджі» Б Яновського (балетмейстер П. Кретова, Харків, 1930). Творча лінія «Пана Каньовського» була продовжена в балеті «Лілея» [[Данькевич|К. Данькевича]] (балетмейстер [[Березова Галина Олексіївна|Галина Березова]], Київ, 1940).
У післявоєнні роки на основі фольклорних джерел та творів класичної і радянської літератури створено ряд різноманітних за жанрами і сюжетами балетів: «Лісова пісня» [[Скорульський|М. Скорульського]] (балетмейстер С. Сергєєв, Київ, 1946), «Данко» В. Нахабіна (балетмейстер В. Литвиненко, Харків, 1948) і його ж «Весняна казка» (балетмейстер В. Нікітін, Харків, 1954), «Маруся Богуславка» [[Свєчніков|А. Свєчнікова]] (балетмейстер С. Сергєєв, Київ, 1951), «Ростислава» Г. Жуковського (балетмейстер В. Вронський, Київ, 1955), «Хустка Довбуша» [[Кос-Анатольський|А. Кос-Анатольського]] (балетм. М. Трегубов, [[Львів]], [[1951]]) і його ж «Сойчине крило» (балетмейстер М. Трегубов, Львів, 1957), «Чорне золото» [[Гомоляка|В. Гомоляки]] (балетмейстер О. Бердовський, Сталіно, 1957), «Таврія» В. Нахабіна (балетм. І. Ковтунов, Харків, [[1959]]).
У розвитку радянського хореографічного мистецтва велике значення мас творчість видатних представників радянської школи танцю: Г. Уланової, О. Лепешинської, В. Чабукіані, О. Єрмолаєва та ін. Серед відомих артистів укр. Б.: М. Апухтін, А. Бєлов, А. Васильєва, [[Герасимчук Лідія Павлівна|Л. Герасимчук]] ([[1922]]—58), Є. Єршова, В. Каверзін, О. Потапова, Н. Слободян, О. Сталінський, В. Терновченко та ін.
Серед сучасних українських композиторів найвідомішими є балети [[Євген Станкович|Євгена Станковича]] («Ніч перед різдвом», «Ольга») та [[Костін Олександр Васильович|Олександра Костіна]] («Русалонька», «Запрошення до страти»)
== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* {{ru|http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%82}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
{{commonscat|Ballet}}
* [http://www.national.ballet.ca/pdf/education/Beginners%20Guide%20to%20Ballet.pdf Beginner's Guide to Ballet] {{ref-en}}
* [http://www.balletsanjose.org/video.htm Відео з балету]
* [http://www.michaelminn.net/andros/index.php Andros on Ballet] {{ref-en}}
{{Art-stub}}
{{Culture-stub}}
[[Категорія:Балет]]
[[Категорія:Танці]]
{{Link FA|hr}}
[[af:Ballet]]
[[als:Ballett]]
[[ar:باليه]]
[[az:Balet]]
[[be:Балет]]
[[be-x-old:Балет]]
[[bg:Балет]]
[[bn:ব্যালে]]
[[br:Barrez]]
[[bs:Balet]]
[[ca:Ballet]]
[[cbk-zam:Ballet]]
[[cs:Balet]]
[[cv:Балет]]
[[da:Ballet]]
[[de:Ballett]]
[[el:Μπαλέτο]]
[[en:Ballet]]
[[eo:Baleto]]
[[es:Ballet]]
[[et:Ballett]]
[[eu:Ballet]]
[[fa:رقص باله]]
[[fi:Baletti]]
[[fr:Ballet]]
[[fy:Ballet]]
[[gan:芭蕾]]
[[gl:Ballet]]
[[he:בלט]]
[[hi:बैले]]
[[hr:Balet]]
[[hu:Balett]]
[[hy:Բալետ]]
[[id:Balet]]
[[ie:Ballette]]
[[io:Baleto]]
[[it:Balletto]]
[[ja:バレエ]]
[[ka:ბალეტი]]
[[kk:Балет]]
[[ko:발레]]
[[la:Pantomimus ballationis]]
[[lt:Baletas]]
[[lv:Balets]]
[[mk:Балет]]
[[ms:Balet]]
[[nl:Ballet]]
[[nn:Ballett]]
[[no:Ballett]]
[[nov:Balete]]
[[pl:Balet]]
[[pt:Balé]]
[[ro:Balet]]
[[ru:Балет]]
[[sh:Balet]]
[[si:බැලේ නැටුම්]]
[[simple:Ballet]]
[[sk:Balet]]
[[sl:Balet]]
[[sq:Baleti]]
[[sr:Балет]]
[[su:Tari Balèt]]
[[sv:Balett]]
[[th:บัลเลต์]]
[[tr:Bale]]
[[tt:Balet]]
[[vi:Múa Ba Lê]]
[[zh:芭蕾舞]]
| |||