Відмінності між версіями «Закон відкритого складу»

→‎Загальний опис: виправлення помилки
(→‎Загальний опис: виправлення помилки)
 
== Загальний опис ==
Тенденція до відкритого складу виникла в спільнослов’янській мові ще в ранній період її розвитку. Вона виявиасявиявилася в зміні складотворчих сонантів [r], [l], [n], [m] і перетвореннях давніх сполучень із [j]. Однак тоді цей процес не набув значення загального закону. Пізніше він охопив усі зміни, пов’язані зі структурою складу (переміщення приголосних на межі складу, втрата кінцевого приголосного в слові, [[монофтонгізація дифтонгів]], розвиток [[протеза|протези]], [[спрощення в групах приголосних]], поява носових голосних), перетворившись на універасльний фонетичний закон праслов’янської мови.
 
Дослідженнями займалися мовознавці [[Антуан Мейє|А. Мейе]], [[Півторак Григорій Петрович|Г. Півторак]], [[Бернштейн Самуїл Борисович|С. Бернштейн]] тощо. Останній зазначав, що тенденція до відкритого складу діяла як безумовний закон, що не знав винятків<ref>Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. - М.,1961</ref>.