Збаразький районний краєзнавчий музей: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: більш цінних → цінніших
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: , тощо. → тощо. (2)
Рядок 30:
В експозиціях і фондосховищах зберігається значна кількість матеріалів археологічних досліджень території Тернопільської області. Тільки територія Збаражчини представлена матеріалами понад 80-ти археологічних пам’яток. Територія Північно-західного Поділля в межах Тернопільської області в археологічному аспекті надзвичайно багата і цікава. Результати розкопок у співставленні з підйомними матеріалами багатолітніх розвідкових робіт О.Цинкаловського, М.Бандрівського, М.Пелещишина, О.Ситника, Б.Строценя, М.Ягодинської, О.Петровського, Н.Скакун та інших значно збагатили фондові археологічні збірки заповідника.
 
Активна збиральницька діяльність забезпечила створення різнопланових колекцій: [[годинник]]ів, стародруків, культових речей, ікон, килимів, вишивок, предметів побуту і повсякденного народного вжитку, [[одяг]]у, ковальських, столярних і гончарних виробів, предметів образотворчого і ужиткового мистецтва, зброї, нумізматики, керамічних люльок для паління, кахлю, філателії, тощо.
 
Частина експонатів поступає до нас у занедбаному, а то й напівзруйнованому стані. Це відноситься, насамперед, до предметів образотворчого мистецтва таких, як: ікони, картини, скульптури і інші речі, які потребують негайної реставрації. При заповіднику було створено реставраційну комісію. Роботи по реставрації вела реставраційна майстерня у м. Львові під керівництвом Н.Присяжної. Згодом налагодились ділові стосунки із львівським художником-реставратором Володимиром Магінським. Протягом кількох років ним реставровано велику кількість ікон і скульптур, у тому числі і відомого майстра середньовіччя Антона Осінського та роботи школи [[Іван Георгій Пінзель|Івана Георгія Пінзеля]]. На базі реставрованих цінностей із фондів заповідника, майстру присвоєно звання реставратора І-ї категорії.
 
Фонди науково-допоміжних матеріалів використовуються для науково-дослідницької роботи і об’єднують кілька груп предметів, серед них: документи, книги, періодичні видання, листівки, світлини, буклети, програми і запрошення, афіші, [[календар]]і, поштівки, тощо. Всі вони, практично, становлять окремі колекції і використовуються для поповнення експозицій, або створення окремих виставок до політичних і релігійних свят та визначних дат.
 
Взагалі науковцями заповідника зібрано, систематизовано, вивчено, задокументовано і введено в комп’ютерний облік, згідно з книгами надходжень та польовими описами, понад 20 тис. експонатів, та 32147 одиниць матеріалів археологічних досліджень. Значна кількість цих цінностей розміщена у виставочних залах і доступна для огляду відвідувачами музею. Як у залах, так і в фондосховищах забезпечується температурно-вологісний режим та надійне зберігання експонатів.