Миколаївський Милецький чоловічий монастир: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Рядок 30:
У [[1839]] році монастир був приєднаний до Православної Церкви. За штатним розписом [[1842]] року він був возведений у першокласний, і в ньому належало бути: настоятелю (архімандриту), наміснику-ієромонаху, восьми ієромонахам, чотирьом ієродияконам, трьом монахам, п'яти послушникам і 24 служителям. В [[1914]] році тут було братії 42 чоловіки. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в [[1915]] році монастир був евакуйований до міста [[Харків|Харкова]].
 
Після [[Велика ВітчизнянаНімецько-радянська війна|Великої ВітчизняноїНімецько-радянської війни]] монастир закрили, а в його приміщеннях розмістилося спочатку сільськогосподарське училище, а згодом будинок—інтернат для інвалідів та престарілих. Богослужіння звершувалося тільки в Онуфріївському храмі на кладовищі, який став парафіяльним<ref name="історія">[http://www.vv-orthodox.org/monastyri/mileckyj Миколаївський монастир на Офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП]</ref>.
 
Розташована в кілометрі на південь выд монастиря, церква [[Онуфрій Великий|святого Онуфрія Великого]] була споруджена братією обителі в [[1723]] році як [[каплиця]], у [[18 століття|18 столітті]] капітально відремонтована, у [[19 століття|19 столітті]] [[апсида]] і центральна частина покрівлі увінчані відповідно двома дерев'яними банями<ref name="галерея">[http://www.art.lutsk.ua/art/kovel/index%20milzi.shtml Art Gallery. Мильці]</ref>.