Скандій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот додав: br:Skandiom
Рядок 8:
 
== Історія ==
[[Дмитро Менделєєв]], творець [[періодична система|періодичної системи]], передбачив існування елемента "Екабор" з [[атомна маса|атомною масою]] між 40 і 48 в 1869 році. [[Ларс Фредрік Нільсон]] і його команда виявили цей елемент в мінералах [[евксеніт]] та [[гадолініт]]. Нільсон видобув 2 грами оксиду скандію високої чистоти.<ref name="Nilsonfr">{{cite journal|title = Sur l'ytterbine, terre nouvelle de M. Marignac|url =http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k30457/f639.table| journal = [[Comptes Rendus]]|author = Nilson, Lars Fredrik|volume = 88| year =1879|pages = 642–647|language=French}}</ref><ref name="Nilsonde">{{cite journal|title = Ueber Scandium, ein neues Erdmetall|journal = [[Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft]]|volume = 12|issue =1|year = 1879|pages = 554–557|author = Nilson, Lars Fredrik|doi = 10.1002/cber.187901201157|language=German}}</ref> Він назвав елемент Скандій, від [[Латинська|латинської назви]] ''Scandia'' що означає "Скандинавія". Нільсон мабуть не знав про передбачення Менделєєва, але іншій хімік [[Пер Теодор Клеве]] підтвердив листування і передбачення Менделєєва.<ref>{{cite journal|title = Sur le scandium| url =http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k3046j/f432.table|journal = Comptes Rendus|author = Cleve, Per Teodor |volume = 89| year =1879|pages=419–422|language=French}}</ref>
Металевий скандій був отриманий вперше в 1937 році шляхом [[електроліз]]у з [[евтектика|евтектичних]] суміші, при 700-800&nbsp;°C, в суміші хлоридів [[калій|калію]], [[літій|літію]] та скандію.<ref>{{cite journal|title = Über das metallische Scandium| journal = [[Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie]]|volume = 231| issue = 1–2| year =1937| pages = 54–62| first= Werner|last = Fischer| coauthors = Brünger, Karl; Grieneisen, Hans|doi = 10.1002/zaac.19372310107|language=German}}</ref> Перший фунт 99% металічного скандію був отриманий в 1960 році. Використовувати скандій для легування алюмінієвих сплавів почали після 1971 року<ref>"Aluminum scandium alloy" Burrell, A. Willey Lower {{US patent|3,619,181}} 1971</ref> Алюміній-скандієві сплави також вивчали в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]<ref name="Zark">{{cite journal|title = Effect of Scandium on the Structure and Properties of Aluminum Alloys|journal =Metal Science and Heat Treatment|volume = 45|year = 2003|page= 246|doi =10.1023/A:1027368032062|first = V. V.|last = Zakharov|issue = 7/8}}</ref>
 
=== Поширення ===
За поширеністью серед елементів у земній корі ([[кларк]]ом), скандій не є дуже рідкісним. Його кларк - приблизно від 18 до 25&nbsp;ppm, що співставно із розповсюдженням [[кобальт]]у (20–30&nbsp;ppm). Скандій за поширенням займає 35-е місце серед найпоширеніших в земній корі, та 23-є за поширенням елелемент на Сонці).<ref name="rubber">{{cite book|title =CRC Handbook of Chemistry and Physics|first = David R.|last = Lide|year = 2004|isbn = 9780849304859|pages = 4–28|publisher =CRC Press|location =Boca Raton}}</ref> Однак, скандій є дуже розпиленим серед багатьох корисних копалин ([[мінерал]]ів<ref>{{cite book| first = F.|last = Bernhard|chapter = Scandium mineralization associated with hydrothermal lazurite-quartz veins in the Lower Austroalpie Grobgneis complex, East Alps, Austria|title = Mineral Deposits in the Beginning of the 21st Century|year = 2001|isbn = 9026518463| publisher = Balkema| location = Lisse}}</ref> <ref name="Thort">{{cite journal|title = Scandium – Mineraler I Norge|first = Roy|last = Kristiansen|journal = [[Stein (journal)|Stein]]|year = 2003|pages = 14–23|language = Norwegian|url = http://www.nags.net/Stein/2003/Sc-minerals.pdf}}</ref>, [[вугілля]], [[торф]]у та [[сланець|сланців]]) Рідкісні мінерали зі Скандинавії та [[Мадагаскар]]у<ref name="Mada">{{cite journal|journal=Geological Journal|volume = 22|page= 253|year =1987|title = Mineralized pegmatites in Africa|first = O.|last = von Knorring|coauthors = Condliffe, E.|doi = 10.1002/gj.3350220619}}</ref> , такі як [[тортвейтіт]], [[евксеніт]], та [[гадолініт]] є єдиними природними джерелами концентрованого скандію. Тортвейтіт може містити до 45% скандію у формі [[оксид]]у скандію (землі "скандіа").<ref name="Thort"/>
 
=== Ізотопи ===
 
У природі скандій міститься виключно у вигляді [[ізотоп]]у <sup>45</sup>Sc, що має [[спін]] ядра 7/2. Тринадцять [[радіоізотоп]]ів було описано, найбільш стабільний з яких <sup>46</sup>Sc з [[Період напіврозпаду|періодом напівжиття]] 83,8&nbsp;діб, <sup>47</sup>Sc з періодом піврозпаду 3,35&nbsp;діб, та <sup>48</sup>Sc з періодом піврозпаду 43,7&nbsp;годин. Всі інші [[радіоактивність|радіоактивні]] ізотопи мають період піврозпаду менш ніж 4&nbsp;годин, більшість - менш ніж 2&nbsp;хвилини. Цей елемент має також п'ять [[ізомерія атомних ядер|ядерних ізомерів]] найбільш стабільний з яких <sup>44m</sup>Sc (t<sub>½</sub> = 58,6&nbsp;h).<ref name="Audi">{{cite journal|last = Audi|first = Georges|title = The NUBASE Evaluation of Nuclear and Decay Properties|journal = [[Nuclear Physics A]]|volume = 729|pages = 3–128|publisher = Atomic Mass Data Center|year = 2003|doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001|bibcode=2003NuPhA.729....3A}}</ref>
 
Ізотопи скандію в діапазоні [[атомна вага|атомних мас]] <sup>36</sup>Sc — <sup>60</sup>Sc.
Основним шляхом [[радіоактивність|розпаду]] ізотопів з масою менш ніж у природного стабільного ізотопу <sup>45</sup>Sc, є [[K-захоплення]], а основним видом розпаду ізотопів, важчих за 45-й є [[бета-розпад]]. Зазвичай, продуктом розкладу ізотопів з вагою меншою <sup>45</sup>Sc є ізотопи [[кальцій|кальцію]] а продуктом розкладу ізотопів з вагою більшою <sup>45</sup>Sc є ізотопи [[титан|титану]].<ref name="Audi"/>
 
== Виробництво ==