Іан Данкан Сміт: відмінності між версіями

У [[1997]] році вперше увійшов в тіньовий уряд, у [[1999]] році став тіньовим міністром оборони. Після поразки консерваторів на [[Парламентські вибори у Великобританії (2001) | парламентських виборах 2001 року]] Данкан Сміт був обраний лідером партії і став, таким чином, головою офіційної опозиції. Данкан Сміт представляв євроскептичний напрям в партії. Його критики всередині партії підкреслювали властивийвластиву йому недолікнедостатню харизмихаризму. Ще однією причиною його дострокового відходу з поста лідера став [[:en:Betsygate | скандал]], пов'язаний з оплатою посади його дружини Елізабет в якості секретаря, хоча було встановлено, що реально вона не працювала. 29 жовтня 2003 більшістю в 90 голосів проти 75 йому був винесений вотум недовіри в партії, а 6 листопада був обраний новий голова партії, [[Майкл Говард]].

У Палаті громад Данкан Сміт голосував за [[Війна в Іраку | вторгнення до Іраку]] і за розслідування його обставин, за заміну ракет ''[[Трайдент (ракета) | Trident]]'', за заборону куріння в громадських місцях, проти подальшої інтеграції Великобританії в Євросоюз, за ​​виборнувиборну Палату лордів, проти надання рівних прав представникам сексуальних меншин<ref>[http://www.theyworkforyou.com/mp/iain_duncan_smith/chingford_and_woodford_green Іан Данкан Сміт на сайті проекту They Work For You] {{ref-en}} </ref>.