Квантова механіка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Філософський аспект квантової механіки: replaced: до цього часу → до того часу за допомогою AWB |
|||
Рядок 85:
[[Копенгагенська інтерпретація]], завдяки перш за все [[Бор Нільс|Нільсу Бору]], є базовою інтерпретацію квантової механіки з моменту її формулювання і до сьогодення. Вона стверджувала, що імовірнісна природа квантовомеханічних передбачень не могла бути поясненою в термінах якихось інших детерміністичних теорій та накладає обмеження на наші знання про навколишнє середовище. Квантова механіка тому надає лише імовірнісні результати, що сама [[природа]] [[Всесвіт]]у є імовірнісною, хоча й детермінованою в новому квантовому сенсі.
[[Альберт Ейнштейн]], сам один з фундаторів квантової теорії, відчував [[дискомфорт]] з приводу того, що в цій теорії відбувається відхід від класичного детермінізму в визначенні значень фізичних величин об'єктів. Він вважав що наявна теорія незавершена і мала бути ще якась додаткова теорія. Тому він висунув серію зауважень до квантової теорії, найвідомішим з яких став так званий [[Парадокс Ейнштейна-Подольського-Розена|ЕПР-парадокс]]. [[Джон Белл]] показав, що цей [[парадокс]] може призвести до появи таких розбіжностей у квантовій теорії, які можна буде виміряти. Але експерименти показали, що квантова механіка є коректною. Однак, деякі «невідповідності» цих експериментів залишають питання, на які
Інтерпретація множинних світів [[Еверетт]]а, сформульована в 1956 році пропонує [[модель]] світу, в якій усі можливості прийняття фізичними величинами тих чи інших значень в квантовій теорії, одночасно відбуваються насправді, в «мультивсесвіті», зібраному з переважно незалежних паралельних всесвітів. Мультивсесвіт детерміністичний, але ми отримуємо ймовірнісну поведінку всесвіту лише тому, що не можемо спостерігати за всіма всесвітами одночасно.
|