Відмінності між версіями «Діалектологія німецької мови»

Напрямами діалектології є описова, яка досліджує сучасний стан діалектного членування мови, встановлює характер особливостей місцевих діалектів на різних мовних рівнях; історична, що реконструює історію утворення діалектів, пояснює еволюційний характер [[Фонетика|фонетичних]], [[Словотвір|словотвірних]], [[Лексика|лексичних]] особливостей, територіальне поширення й утворення на базі діалектів національних і споріднених мов. Діалектологія тісно пов'язана з [[Етнографія|етнографією]], історією мови, [[лінгвокультурологія|лінгвокультурологією]], [[Етнолінгвістика|етнолінгвістикою]] і [[Соціолінгвістика|соціолінгвістикою]]. Складником діалектології є [[діалектографія]] — галузь [[Лінгвістична географія|лінгвістичної географії]], спрямована на створення діалектних атласів різних мов, фіксацію різних діалектних особливостей на географічній карті. Діалекти сучасної німецької мови утворюють піраміду, що сходиться в уніформованій писемній нормі літературної мови. Основою піраміди є сільські говори, в яких спостерігаються найзначніші розходження; в міських говорах піраміда звужується; у розмовній мові у більшій чи меншій уніфікованій відповідності з писемною нормою піраміда сходиться ще ближче, але на цій стадії мовного розвитку Німеччини все ще не досягає безумовної єдності.
 
Сучасна німецька мова у Німеччині існує у трьох формах, якими є багаточисельні діалекти, розмовна та стандартна мова. На думку діалектолога Н. І. Філічевої, усі німецькі діалекти мають окремі спільні ознаки, що уможливлює їх об'єднання в ареали та субареали. На території сучасної Німеччини існує три великих діалектних субареали: [[Нижньонімецька мова|нижньонімецький]], [[середньонімецький діалект|середньонімецький]] та [[Верхньонімецька мова|верхньонімецький]], у межах яких спостерігаються дрібніші градації.
 
== Література ==
90

редагувань