Вілла Мондрагоне: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Майно єзуїтів. Утаємничений рукопис: replaced: до цих пір → досі (2) |
||
Рядок 21:
З [[1866]] року — вілла майно ордену Єзуїтів. Сюди перевезли бібліотеку, багату на рукописи, серед яких і утаємничений, шифрований рукопис чи то ботанічного, чи то алхімічного спрямування … Найпершим точно відомим власником рукопису на пергаменті був [[Бареш Георг|Георг Бареш]] (Georg Baresch), [[алхімія|алхімік]], що жив в [[Прага|Празі]] на початку [[XVII століття]]. Бареш, мабуть, був також спантеличений таємницею цієї книги з його бібліотеки. Дізнавшись, що [[Кірхер Атанасіус|Атанасіус Кірхер]] (Athanasius Kircher), відомий [[ієзуїти|ієзуїтський]] учений з Римської Колегії (Collegio Romano), опублікував [[коптська мова|коптський]] [[словник]] і розшифрував (як тоді вважалося) єгипетські [[ієрогліф]]и, він скопіював частину рукопису і послав цей зразок Кірхеру до [[Рим]]у (двічі), просячи допомогти розшифрувати його. Лист Бареша [[1639|1639 року]] Кірхеру, виявлений вже у наш час [[Рене Цандберген]]ом (Rene Zandbergen) — найперша відома згадка про Рукопис.
Залишилося нез'ясованим, чи відповів Кірхер на прохання Бареша, але відомо, що він хотів купити книгу, проте Бареш, ймовірно, відмовився її продати. Після смерті Бареша книга перейшла його другу — [[Марці Іоганн Маркус|Іоганну Маркусу Марці]] (Johannes Marcus Marci), [[ректор]]ові [[Празький університет|Празького університету]]. Марці імовірно відіслав її Кірхеру, своєму давньому другу. Його супровідний лист [[1666|1666 року]]
Подальші 200 років долі Рукопису невідомі, але найімовірніше, що він зберігався разом з рештою листування Кірхера в бібліотеці Римської колегії (нині [[Григоріанський університет]]). Книга, ймовірно, там і залишалася, поки війська [[Віктор Еммануїл II|Віктора Еммануїла II]] не захопили місто в [[1870|1870 році]] і не приєднали [[Папська держава|Папську державу]] до [[Італійське королівство|Італійського королівства]]. Нові італійська влада вирішила конфіскувати у [[Римська католицька церква|церкви]] велику кількість майна, у тому числі і бібліотеку. Згідно з дослідженнями Ксавьера Чеккальді (Xavier Ceccaldi) й інших, перед цим безліч книг з університетської бібліотеки були спішно перенесені в бібліотеки співробітників університету, майно яких не конфісковувалося. Листування Кірхера було серед цих книг, а також, очевидно, там був «рукопис Войнича», оскільки
Бібліотека Бекса була перенесена на [[вілла Мондрагоне|віллу Мондрагоне]] у [[Фраскаті]] (villa Borghese di Mondragone а Frascati) — великий палац поблизу [[Рим]]а, придбаний спілкою єзуїтів в [[1866]].
| |||