Ставропігія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
OPbot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Ставропігі́я''' (від грец. «ставрос» і «піґіон» — поставлення хреста), автономна правос.православна церк.церковна одиниця ([[церква]], [[монастир]], [[Братствабратства|братство]]), яка підлягає [[юрисдикція|юрисдикції]] не місц.місцевих ієрархів[[ієрарх]]ів, а безпосередньо патріярхові[[патріарх]]ові (в [[РосійськіаРосійська імперія|Рос. Російській Імперії]] з [[1721]] Святішому [[Синод]]ові) і користується спеціальними правами (догляд над [[духовенство]]м, іноді навіть над [[ієрарх]]амиієрархами).
 
На Україні право С. надавали [[Константинопольський патріархат|константинопільські]] (до [[1686]]), а згодом [[Російська православна церква|московські]] патріархи (до поч. 18 ст.). Цим правом скористалися деякі церковні братства, які під час релігійної боротьби (перша половина 17 ст.) стали на оборону православія, поборюючи деякі заходи місцевих [[єпископ]]ів.
На Україні право С. надавали константинопільські (до [[1686]]), згодом до поч. 18 в. моск. патріярхи. З цього права користувалися особливо деякі церк. братства, які під час рел. боротьби (перша половина 17 в.) стали на оборону православія, поборюючи деякі заходи місц. еп. Церк. ієрархія виступила проти С., а архиєп. [[Мелетій Смотрицький|М. Смотрицький]] здобув [[1626]] грамоту від константинопільського патріярха про скасування С. у [[Київська митрополія|Київ. митрополії]]; цю постанову пізніше обмежено новонаданими С. На Україні права С. мали: [[Києво-Печерська Лавра]] і [[Львівське братство|Львівське Успенське Братство]] (1589), [[Київське Богоявленське Братство]] і [[Манявський Скит]] (1620), [[Луцьке братство|Луцьке Хресто-Воздвиженське Братство]] (1623), [[Межигірський Спасопреображенський монастир]] (1687). З другої пол. 17 в. С. втрачають ролю, яку доти відогравали. Найдовше користувалося С. [[Львівське Успенське Братство]], яке [[1709]] перейшло на унію і було перетворене на [[Ставропігійський Інститут]].
 
Церковна ієрархія виступила проти С., а [[архієпископ]] [[Мелетій Смотрицький]] здобув [[1626]] грамоту від константинопільського патріарха про скасування С. у [[Київська митрополія|Київській митрополії]]; цю постанову пізніше обмежено новонаданими С.
 
На Україні права С. мали:
*[[Києво-Печерська Лавра]] (з 1589),
*[[Львівське братство|Львівське Успенське Братство]] (з 1589),
*[[Київське Богоявленське братство|Київське Богоявленське Братство]] (з 1620),
*[[Манявський скит|Манявський Скит]] (з 1620),
*[[Луцьке братство|Луцьке Хресто-Воздвиженське Братство]] (з 1623),
*[[Межигірський монастир|Межигірський Спасопреображенський монастир]] (з 1687).
 
З другої пол. 17 ст. С. втрачають роль, яку доти відігравали. Найдовше користувалося С. [[Львівське Успенське Братство]], яке [[1709]] перейшло на [[унія|унію]] і було перетворене на [[Ставропігійський Інститут]].
 
{{Reli-stub}}