Ставропігія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OPbot (обговорення | внесок) м Завдання 14 і 15. Обговорення користувача:OPbot |
Олюсь (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Ставропігі́я''' (від грец. «ставрос» і «піґіон» — поставлення хреста)
На Україні право С. надавали [[Константинопольський патріархат|константинопільські]] (до [[1686]]), а згодом [[Російська православна церква|московські]] патріархи (до поч. 18 ст.). Цим правом скористалися деякі церковні братства, які під час релігійної боротьби (перша половина 17 ст.) стали на оборону православія, поборюючи деякі заходи місцевих [[єпископ]]ів.
Церковна ієрархія виступила проти С., а [[архієпископ]] [[Мелетій Смотрицький]] здобув [[1626]] грамоту від константинопільського патріарха про скасування С. у [[Київська митрополія|Київській митрополії]]; цю постанову пізніше обмежено новонаданими С.
На Україні права С. мали:
*[[Києво-Печерська Лавра]] (з 1589),
*[[Львівське братство|Львівське Успенське Братство]] (з 1589),
*[[Київське Богоявленське братство|Київське Богоявленське Братство]] (з 1620),
*[[Манявський скит|Манявський Скит]] (з 1620),
*[[Луцьке братство|Луцьке Хресто-Воздвиженське Братство]] (з 1623),
*[[Межигірський монастир|Межигірський Спасопреображенський монастир]] (з 1687).
З другої пол. 17 ст. С. втрачають роль, яку доти відігравали. Найдовше користувалося С. [[Львівське Успенське Братство]], яке [[1709]] перейшло на [[унія|унію]] і було перетворене на [[Ставропігійський Інститут]].
{{Reli-stub}}
|