Відмінності між версіями «Святилище»

848 байтів додано ,  9 років тому
зображення
(зображення)
[[Файл:Mount Iimori(Misaki, Osaka) hokora.jpg|міні|праворуч|250пкс|Гірське [[святилище (синто)|святилище]] в Осаці, [[Японія]].]]
[[Файл:Bohyt kapyscze 2008 102 0333.jpg|250px|міні|Жертовник на горі [[Богит]], Україна.]]
 
'''Святи́лище''' — [[культова споруда]], священне місце, де знаходиться об'єкт поклоніння.
== За країною ==
=== {{UKR}} ===
Відомості про cвятилища подають писемні джерела ([[літопис]]и, християнська полемічна література), матеріали [[археологія|археології]], [[етнографія|етнографії]], [[топонімія|топонімії]], [[фольклор]]у. Первісними місцями справляння культу в праслов'ян, як і в інших давніх народів, були природні об'єкти: [[гора]], скеля чи камінь, водойма, гай чи окреме [[дерево]]. Із розвитком язичництва ці природні об'єкти ввійшли до культового комплексу, який також включав: майданчики і ями для жертвоприношень, ритуальні вали і рови, дерев'яних або кам'яних ідолів. Однак культ окремих особливо примітних природних об'єктів (домінуючих на місцевості вершин, каменів незвичної форми, джерел чи криниць із «цілющою» водою) почасти зберігся до нашого часу. Приклад С. — літописне капище з ідолами [[Перун|Перуна]], [[Хорс|Хорса]], [[Дажбог|Дажбога]], [[Стрибог|Стрибога]] та ін. богів, яких встановив у [[Київ|Києві]] під час свого княжіння [[Володимир Святославич|Володимир Великий]], Значний [[Збручанський культовий центр|язичницький культовий комплекс]] відкрито у 1984 археологами на р. Збруч (Тернопільська область).
 
Характерними рисами Святилища були:
* великі культові центри, у яких поєднуються всі типи ''Святилищ''.
 
За археологічними даними, слов'янські ''Святилища'' на території України датуються 7-13 ст. З офіційним прийняттям на Русі-Україні християнства у головних осередках князівської влади язичницькі ''Святилища'' були поступово зруйновані чи покинуті, натомість постали культові об'єкти нової віри: [[хрест]]и, [[церква|церкви]], [[монастир]]і. Наприклад, на місці капища на київській Горі ще за Володимира збудували церкву св. Василія. Зазнаючи гонінь, прихильники старої віри відійшли на необжиті і не контрольовані князівською адміністрацією землі, де заснували нові ''Святилища''. У їхній діяльності поряд із збереженням язичницьких ритуалів з'явилися запозичення з [[обряд]]ів християнської церкви. (див. також [[Священна гора]]).
 
=== {{JPN}} ===
[[Святилище (синто)|Синтоїстський храм]] в Японії, на відміну від церкви чи мечеті, немає головної будівлі для масового прийому вірних та місця для проведення проповідей. В [[синто]]їзмі вважається, що святилище є тимчасовим або постійним домом божества, в якому воно проживає. Мета прочан, що приходять до святилища, — вшанування і поклоніння його божеству.
*[[Святилище (синто)]]
 
== Див. також ==
* [[Священна гора]].
 
== Посилання ==
* [http://www.svit.in.ua/stat/st51.htm Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на о.Хортиця та спроба її інтерпретації]
1218

редагувань