Золота доба ісламу: відмінності між версіями

нема опису редагування
Немає опису редагування
На початку VIII століття ісламські [[халіф]]и управляли величезною територією. І як багато успішних правителів, подібно [[Цезарю]] і [[Наполеон]]у, вони розуміли, що політична влада і науковий прогрес йдуть рука об руку, а тому вчені користувалися величезною підтримкою з боку правителів. Для цього було багато причин - деякі з них практичні. Знання медицини допомагало рятувати життя, військової техніки - вигравати війни, знання математики дозволяло регулювати державні фінанси. Іслам сприяв розвитку науки, адже сам [[Пророк]] (саллялаху аляйхі васалом) велів віруючим шукати знання, навіть якщо доведеться йти за ними в [[Китай]]. Деякі вчені навіть називають цю епоху «ерою ісламської наукової революції», що відображає ступінь впливу і внесок мусульман у становлення сучасної науки.
 
Освіті відводилася пріоритетна роль; так, електронна енциклопедія Wikipedia наводить такі цифри - до 10 століття в [[Кордова|Кордові]] налічувалося 700 мечетей і 70 бібліотек, в [[Каїрі]] була бібліотека з двома мільйонами книг, а [[університет Аль-КаруїнКайруан]] ([[Марокко]]) визнаний Книгою рекордів Гіннеса найдавнішим [[університет]]ом у світі, що гарантує видачу дипломів.
 
[[Арабська мова]] стала універсальною мовою науки. Вчені з різних країн, що не мали раніше можливості спілкуватися, тепер отримали її. Крім усього іншого, арабська мова відрізнялася точністю, що ідеально підходило для наукової і технічної термінології. Вчені з різних частин світу тепер могли обговорювати, порівнювати, оскаржувати і дискутувати. Вчений з Кордови на півдні Іспанії тепер міг зійтися в літературних та наукових дебатах з ученим з [[Багдад]]а та [[Самарканд]]а.
Анонімний користувач