Радянська місячна програма: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Розум (обговорення | внесок) правопис, стильові правлення |
|||
Рядок 1:
{{В роботі}}
[[Файл:2 N1 on pad.jpg|thumb|right|300px|Дві ракети [[Н-1]]]]
'''Радянська програма місячних пілотованих польотів''' —
Через суперництво між різними конструкторськими бюро проекти аналогічного призначення одночасно і паралельно розроблялися у двох, а то й трьох
== Історичні витоки ==
Постанова містила повний перелік
У
* [[Програма Л1|Л1]] — пілотований обліт Місяця;
* [[Програма Л2|Л2]] — автоматична місячна мобільна станція «[[Місяцехід]]»;
* [[Програма Н1-Л3|Л3]] — висадка на поверхню Місяця;
* [[Програма Л4|Л4]] — довгострокове дослідження Місяця з орбіти
* [[Програма Л5|Л5]] — пілотована місячна мобільна станція.
Важливим пунктом постанови від [[3 серпня]] [[1964]] року були нові
Десяткам урядових чиновників необхідно було усвідомити виробничо-технічну масштабність всієї місячної програми, визначити повні обсяги капітального будівництва та зробити попередні розрахунки загальних необхідних витрат.
Економіка тих років не давала особливо точних розрахунків. Тим не менш досвідчені економісти Держплану, з якими Корольов зазвичай консультувався, попередили, що справжні цифри необхідних витрат через Мінфін і Держплан не пройдуть. Не кажучи вже про витрати на ракетно-ядерний щит, необхідно було знаходити кошти на нові пропозиції
▲Десяткам урядових чиновників необхідно було усвідомити виробничо-технічну масштабність всієї місячної програми, визначити повні обсяги капітального будівництва та зробити попередні розрахунки загальних необхідних витрат.
Розрахунки, які подавалися в ЦК і [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Радмін]],
▲Економіка тих років не давала особливо точних розрахунків. Тим не менш досвідчені економісти Держплану, з якими Корольов зазвичай консультувався, попередили, що справжні цифри необхідних витрат через Мінфін і Держплан не пройдуть. Не кажучи вже про витрати на ракетно-ядерний щит, необхідно було знаходити кошти на нові пропозиції по важких ракетах Челомея та Янгеля.
Щоб розібратися в проектних протиріччях Корольова, Челомея та Янгеля, Устинов доручив НДІ-88
▲Розрахунки, які подавалися в ЦК і [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Радмін]], були занижені. Чиновники Держкомітету з оборонної техніки, [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Радмін]]у і Держплану дали зрозуміти, що в документах не слід лякати Політбюро багатьма мільярдами. У проектному кошторисі не повинно бути ніяких зайвих витрат. Челомей і Янгель стали доводити, що їхні проекти набагато дешевше.
▲Щоб розібратися в проектних протиріччях Корольова, Челомея та Янгеля, Устинов доручив НДІ-88 провести об'єктивну порівняльну оцінку можливостей освоєння Місяця варіантами носіїв [[Н-1]] (11А52), УР-500 (8К82) і [[Р-56]] (8К68). За розрахунками Мозжорінa і його співробітників для безумовного забезпечення пріоритету над США слід за допомогою трьох H-1 зібрати на орбіті у Землі ракетний комплекс в 200 тонн. Для цього буде потрібно три ракети [[Н-1]] або двадцять ракет [[Протон (ракета-носій)|УР-500]]. У цьому випадку буде забезпечена посадка на Місяць корабля масою в 21 тонну і повернення до Землі корабля масою 5 тонн. Всі економічні розрахунки були на користь [[Н-1]]. Таким чином, [[Н-1]] став головним перспективним носієм для реалізації Радянської місячної програми і, як виявилося пізніше, головною причиною її невдачі.
== План реалізації ==
'''[[Програма Л1|Перший]]''' — створення ракетно-космічного комплексу у складі ракети-носія [[Протон (ракета-носій)|УР-500К]] (основа — МБР із вантажопідйомністю до 20 т) і автоматичного місячного корабля Л-1 (система [[УР-500К-Л1]]).
▲Здійснення пілотованої програми планували розробниками у двох етапах.
'''[[Програма
Вперше
▲Вперше були визначені основні головні конструктори та організації, відповідальні не тільки за носій [[Н-1]], але і за весь комплекс [[Комплекс Н1 - Л3|Н1-Л3]]. Під індексом [[Комплекс Н1 - Л3|Л3]] розуміли ту частину комплексу, яка потрібна тільки для польоту до Місяця.
=== Головні організації ===
'''Головними розробниками частин, що
*
*
*
*
* НДІ-944 (В. І. Кузнєцов) — з розробки системи управління місячного комплексу;
* НІІАП (Н. А. Пілюгін) — з розробки системи управління рухом місячного посадкового і місячного орбітального кораблів;
*
* «Спецмаш» (В. П. Бармін) — з комплексу наземного обладнання системи Л3;
*
Проектування кораблів
Десяткам урядових чиновників потрібно було усвідомити виробничо-технічну масштабність всієї місячної програми, визначити повні обсяги капітального будівництва і зробити попередні розрахунки загальних необхідних витрат. Економіка тих років не вимагала особливо точних розрахунків. Тим не менш досвідчені економісти Держплану, з якими Корольов зазвичай консультувався, попередили, що справжні цифри необхідних витрат через Мінфін і Держплан не пройдуть. Не кажучи вже про витрати на ракетно-ядерний щит, потрібно знаходити кошти на нові пропозиції
Розрахунки, які подавалися в ЦК і [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Радмін]],
Щоб розібратися в проектних суперечностях [[Корольов Сергій Павлович|Корольова]], [[Челомей Володимир Миколайович|Челомея]] та [[Янгель Михайло Кузьмич|Янгеля]], [[Устинов Дмитро Федорович|Устинов]] доручив НДІ-88
== Реалізація програми ==
Реалізація програми згідно з постановою від [[3 серпня]] [[1964]] року
▲Реалізація програми згідно з постановою від [[3 серпня]] [[1964]] року здійснювалася за схожим принципом як і в [[США]]. На перших порах здійснювалися спроби досягнути поверхні Місяця за допомогою [[Автоматична міжпланетна станція|АМС]].
▲За їх допомогою планувалося здійснити ряд важливих прикладних завдань:
* краще зрозуміти фізичні властивості місячної поверхні;
* дослідити радіаційну обстановку в ближньому космічному просторі;
* відпрацювати технології створення засобів доставки;
* продемонструвати високий рівнь
Щоправда на відміну від американців частина робіт, особливо тих, що стосувалися пілотованого аспекту програми, була засекречена. Результати дослідів та експериментів проведених за допомогою [[Автоматична міжпланетна станція|АМС]] також розкривалися
Крім того,
Для дослідження місячної поверхні, а також детального картографування ймовірних майданчиків
=== Місячний загін космонавтів ===
Екіпажами були Леонов-Макаров, Биковський-Рукавишников, Попович-Севастьянов, а також у групі були Волошин, Добровольський, Климук (командири), Артюхін, Воронов, Гречко, Єршов, Миколаїв,
▲Місячна група радянського загону цивільних космонавтів при ЦКБЕМ в Центрі підготовки космонавтів була фактично створена в [[1963]] році. Тоді ж, до накладення на радянську місячну програму режиму строгої секретності, про це й про те, що спочатку головою групи був Гагарін, говорила перед іноземними журналістами Терешкова в ході візиту на Кубу. З [[1965]] р. група була оформлена документально (як відділ підготовки космонавтів командирів і дослідників по місячній програмі), в травні [[1966]] р. — затверджена Військово-промислової комісією, в лютому 1967 р. — сформована остаточно.
▲Екіпажами були Леонов-Макаров, Биковський-Рукавишников, Попович-Севастьянов, а також у групі були Волошин, Добровольський, Климук (командири), Артюхін, Воронов, Гречко, Єршов, Миколаїв, хрунями, Горбатко, Волинов, Шонін, Куклін, Філіпченко, Феоктистов, Кубасов, Волков і резервні по посадочній програмі Л3 цивільні космонавти ЦКБЕМ Анохін, Долгополов, Бугров, Нікітський, Пацаєв, Яздовскій. Офіційно створену групу (відділ) очолював Биковський.
Група довго і ретельно (аж до повної готовності до [[1968]]
За попередніми призначеннями, екіпаж Биковський-Рукавишников
Згідно з опублікованими джерелами, ключові члени групи були присутні
=== Пілотований обліт Місяця (проект Л1) ===
{{main|Програма Л1}}
[[26 серпня]] [[1965]] у голови ВПК Л. В. Смирнова
Було наказано вважати центральним завданням [[1965]]
* у тижневий термін подати графік виготовлення та відпрацювання ракети [[Протон (ракета-носій)|УР-500]];
* спільно з керівниками
* у місячний термін
Тим не менш і ВПК, і
На виконання наказу Міністерства та виданих доручень протягом вересня-жовтня [[1965]]
Такі проекти
=== Космічний корабель «Союз-7К-Л1» ===
Рядок 124 ⟶ 119:
Останній політ корабля «Союз-7К-Л1» (під назвою «[[Зонд-8]]») відбувся у жовтні [[1970]] Після цього програма Л1 була зупинена, тому що безпосадочний обліт радянськими космонавтами Місяця після того, як американці побували на ній вже двічі, не мав сенсу.
=== Висадка на Місяць ([[Комплекс Н1
{{main|Програма Н1-Л3}}
У [[СРСР]] існував ряд різноманітних проектів висадки на Місяць: кілька запусків та збирання місячного корабля з відсіків на навколоземній орбіті, прямий політ на [[Місяць]] (без розстикування на навколомісячній орбіті) і т. д. До стадії випробувальних запусків було доведено лише проект КБ Корольова [[Комплекс Н1
Проект [[Комплекс Н1
Основними частинами ракетно-космічної системи для висадки на Місяць за проектом [[Комплекс Н1
[[Файл:Схема польоту Н1-Л3 .gif|thumb|right|200пкс|Схема польоту та посадки ]]
Місячний орбітальний корабель складався з спускається апарату, побутового відсіку, на якому був розташований спеціальний відсік з двигунами орієнтації та причалювання і агрегатом системи стиковки, приладно-агрегатного та енергетичного відсіків, в яких розміщувалися ракетний блок «І» та агрегати системи енергоживлення на киснево-водневих паливних елементах . Побутовий відсік служив одночасно шлюзової камерою при переході космонавта у місячний корабель через відкритий космос (після надягання місячного скафандра «[[Скафандр "Кречет"|Кречет]]»).
Рядок 142 ⟶ 137:
Місячний корабель тричі успішно випробовувався на навколоземній орбіті у безпілотному режимі під назвами «[[Космос 379]]», «[[Космос 398]]» і «[[Космос 434]]».
Для польоту на [[Місяць]] був потрібний надпотужний носій. Таким носієм в проекті [[Комплекс Н1
У [[США]] при розробці потужних носіїв серії «[[Сатурн V|Сатурн]]» був виконаний дуже великий обсяг наземних випробувань їх окремих вузлів і агрегатів. Це дозволило американцям безаварійно провести всі випробувальні та пілотовані запуски ракети «[[Сатурн-V]]». Ракету ж [[Н-1]] доводили таким же способом, як і попередні менш потужні носії: усунення причин несправностей, що виявляються при випробувальних пусках. Однак для конструкції таких розмірів і складності цей шлях виявився занадто довгим і дорогим. Всього було виконано чотири пуски ракети [[Н-1]]. Всі вони завершилися аваріями, що сталися ще до закінчення роботи першого ступеня. Справжньою катастрофою став другий пуск [[Н1 (ракета-носій)|Н1]]: ракета відразу після ж відриву від землі загорілася і впала на стартовий комплекс, практично повністю його знищивши.
Ракета [[Н-1]] була спроектована раніше, ніж місячні кораблі. Коли ж справа дійшла до проектування місячних кораблів — орбітального і посадкового, — їх розробники зіткнулися з обмеженнями за вантажопідйомністю носія. У результаті цього проект [[Комплекс Н1
Останній пуск ракети [[Н-1]] відбувся [[23 листопада]] [[1972]] — менш ніж за місяць до останнього польоту на Місяць за програмою «[[Космічна програма «Аполлон»|Аполлон]]». Після цього було вирішено, що перспектива побувати на Місяці набагато пізніше того, як американці завершили свою місячну програму, не виправдає витрачених на це сил і засобів. У травні [[1974]] подальші роботи з носію [[Н-1]] — а разом з ними і вся програма [[Комплекс Н1-Л3|Н1-Л3]], — були остаточно закриті.
Рядок 189 ⟶ 184:
== Джерела ==
* [[Черток Борис Овсійович|Черток Борис Евсеевич]] [http://militera.lib.ru/explo/chertok_be/22.html
* http://www.skeptik.net/conspir/append4.htm
|