Берлінське повстання (1953): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2+) (робот змінив: fa:خیزش ۱۹۵۳ آلمان شرقی; косметичні зміни |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Передумови: replaced: складали 1 → становили 1 |
||
Рядок 19:
== Передумови ==
В липні 1952 на II конгресі [[Соціалістична Єдина Партія Німеччини|Соціалістичної Єдиної Партії Німеччини]] її генеральний секретар [[Волтер Ульбріхт]] проголосив курс на «систематичне впровадження [[соціалізм]]у» (planmäßiger Aufbau des Sozialismus), яке зводилося до послідовної совєтизації східнонімецького ладу: заходам проти дрібних власників і приватної власності, масової [[націоналізація|націоналізації]] підприємств. Одночасно було круто реформовано традиційний територіяальний розподіл (замість 5 історичних «земель» було введено 14 округів). За радянським зразком посиленно розвивалась [[важка промисловість]], що призвело до серйозного дефіциту продовольства і споживчих товарів, причім в продовольчий кризі уряд звинувачував «кулаків та спекулянтів»<ref name="Хронологія2">[http://www.bstu.bund.de/cln_043/nn_712832/DE/MfS-DDR-Geschichte/17-juni-1953/Chronologie/chronologie__node.html__nnn=true Хронологія подій]{{Ref-de}}</ref>. Зрештою, було об'явлено про утворення Народної Армії, і мілітарізація, поєднана з [[репарації|репараціями]], важко відбивалась на бюджеті країни: військові видаткі
Смерть Сталіна в березні 1953 спричинила повсюдну появу сподівань, що радянське керівництво послабить свою хватку в Східній Европі. Першими подіями, що довели марність цих сподівань стали народні повстання в Східні Німеччині, Польщі та Угорщині. Всі вони були швидко і брутально приборкані або місцевим комуністичним режимом, або військами радянського блоку введеними з цією метою.
|