Історія Румунії: відмінності між версіями

== Після 1989 ==

 

 

Пріоритетним напрямом зовнішньої політики Румунії після відновлення демократичного ладу стало прагнення увійти до європейських економічних та військово-політичних структур — Європейського Союзу і НАТО. Близькі відносини встановилися з Республікою Молдова. Після визнання Румунії незалежності України між обома державами встановлено [[дипломатичні відносини]]. Протягом 1991-96 Україною та Р. було підписано ряд міждержавних та міжурядових угод. Обидві держави брали активну участь у процесі мирного врегулювання збройного конфлікту у Придністров'ї. З 1993 парламентарії України та Р. плідно співпрацюють у Парламентській Асамблеї [[Чорноморське економічне співробітництво|Чорноморського економічного співробітництва]] ([[ПАЧЕС]]), до якої входять представники країн [[Чорноморський басейн|Чорноморського басейну]]. Разом з тим в українсько-румунських взаємовідносинах існували певні суперечності щодо територіальних питань, які перешкоджали укладенню великомасштабного політичного договору між обома країнами. Румунська сторона наполягала на включенні до преамбули договору осуду сторонами [[пакт Молотова-Ріббентропа|пакту Молотова-Ріббентропа]], заперечувала положення [[радянсько-румунський договір 1961|радянсько-румунського договору 1961]], який встановлював між обома державами кордон по дельті [[Дунай|Дунаю]] з включенням до території СРСР, а, отже, України [[острів Зміїний]]. Румунський уряд ставив під сумнів приналежність [[Північна Буковина|Північної Буковини]] та частини колишньої Бессарабії до України. Українська ж сторона зазначала, що однією з подібних проблем може бути й ставлення сторін до окупації Румунією частини українських земель в 1918 та до секретного договору між Антонеску і [[Гітлер Адольф|Гітлером]] щодо поділу України під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].