Декрети Нуева-Планта: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.5) (робот додав: ru:Декреты Нуэва-Планта |
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Декрети Нуева Планта: стильові правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 11:
Ці укази було підписано під час та відразу після [[Війна за іспанську спадщину|Війни за іспанський спадок]] і взяття військами [[Філіп V (король Іспанії)|Філіпа V]] [[Барселона|Барселони]] [[11 вересня]] [[1714]] р. та останнього великого міста каталанських країн ''Мальорки'' (зараз [[Палма]], раніше — ''Пальма-де-Мальорка'') [[11 липня]] [[1715]] р. Укази стосувалися тих територій, які підтримали іншого претендента на іспанську корону — [[Карл VI Габсбурґ|Карла VI Габсбурґа]] (на приклад, [[Наварра]] та [[Країна Басків]] зберегли свої права, оскільки підтримали Філіпа V, але через подальшу централізацію Іспанії сумоуправління цих територій теж поступово звужувалося і було остаточно знищене у [[19 століття|XIX]] ст.).
Декретами Нуева Планта були знищені усі місцеві політичні структури, які відрізнялися від моделі більш централізованої Кастилії. Фактично система «спільного суверенітету» центральної королівської влади та місцевих органів самоврядування була замінена на централізовану модель за прикладом Франції, звідки походила іспанська династія [[Бурбони|Бурбонів]]. У Каталонії та Валенсії було розпущено місцеві Парламенти ({{lang-ca|les Corts}}, «Кортс»), на [[Балеарські острови|Балеарських о-вах]] — Велику і Головну раду ({{lang-ca|Gran i General Consell}}), яка виконувала ту саму функцію. Церкві було нав'язано не властиві їй функції (пр., у [[1730]] р. архієпископ Мальорки наказав переписати парафіяльні реєстри, замінивши каталонські імена своїх парафіян на кастильські). Каталаномовні території більше не мали права здійснювати економічний, фіскальний, юридичний контроль,
Територія [[Каталанські країни|каталанських країн]] відтепер поділялася на провінції, якими керували призначені з [[Мадрид]]а губернатори ({{lang-ca|Capità General}}), для керування економікою та фінансами створювалися спеціальні провінційні органи, якими керували інтенданти ({{lang-ca|intendències provincials}}). У Мадриді було створено державні секретаріати ({{lang-ca|secretaries d'Estat}}), які згодом стали називатися міністерствами. При королі було створено ''Раду Кастилії'' ({{lang-es|Consejo de Castilla}}), де колишнє [[Арагонське королівство]] мало менше депутатів, ніж, на приклад, [[Наварра]], [[Галісія]] чи [[Астурія]], а також загальноіспанський парламент, який, втім, не грав великої ролі у централізованій іспанській монархії.
| |||