Вікіпедія

Дистрибутив Linux: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{wikify}}
'''Дистрибутив Лінукс''', часто просто '''дистрибутив''' або навіть '''дистро''' - це член сімейства [[Лінукс]] з [[Юнікс]]-подібних [[операційна система|операційних систем]], що складається з [[Лінукс (ядро)|ядра Лінукс]], системних бібліотек та інструментів, розроблених проектом [[GNU]] та інших програм. Існує величезна кількість різноманітних дистрибутивів [[Лінукс]] від повноцінних стільничних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ (що як правило використовуються у вбудованих системах чи мають спеціалізоване призначення).
 
Щоб забезпечити [[Юнікс]]-подібне середовище дистрибутиви [[Лінукс]] містять набір Юнікс-подібних інструментів та [[бібліотека|бібліотек]]. У повнофункціональних дистрибутивах він як правило береться з проекту [[GNU]]. Дистрибутиви, орієнтовані на мінімальний розмір, користуються більш компактними альтернативами наподобі [[busybox]] та [[uclibc]].
 
==Історія розвитку==
До появи перших дистрибутивів людина, що хотіла стати користувачем Лінукс, повинна була бути експертом Юнікс знаючи не лише які бібліотеки та програми потрібні для успішного завантаження та запуску системи, але й важливі деталі конфігурації системи та способу розташування в ній певних файлів.▼
 
▲До появи перших дистрибутивів людина, що хотіла стати користувачем [[Лінукс]], повинна була бути експертом [[Юнікс]] знаючи не лише які бібліотеки та програми потрібні для успішного завантаження та запуску системи, але й важливі деталі конфігурації системи та способу розташування в ній певних файлів.
Дистрибутиви почали з'являтись відразу після того, як ядро Лінукс почали використовувати не тільки програмісти Лінукс, котрі були більше зацікавлені у розробці ядра, аніж в написанні користувацьких програм. Першими з них були:▼
 
▲Дистрибутиви почали з'являтись відразу після того, як [[Лінукс (ядро)|ядро Лінукс]] почали використовувати не тільки програмісти [[Лінукс]], котрі були більше зацікавлені у розробці ядра, аніж в написанні користувацьких програм. Першими з них були:
* "Boot-root" від H J Lu's, дводисковий набір з ядра та абсолютного мінімуму необхідних для запуску інструментів;▼
 
* MCC Interim Linux, що був доступний для загального звантаження з сервера ftp Універисету Манчестера у лютому 1992 року;▼
▲* "Boot-root" від H J Lu's, дводисковий набір з [[Лінукс (ядро)|ядра]] та абсолютного мінімуму необхідних для запуску інструментів;
▲* MCC Interim Linux, що був доступний для загального звантаженнязавантаження з сервера ftp[[FTP]] УніверисетуУніверситету Манчестера ({{lang-en|[[:en:University of Manchester]]}}) у лютому [[1992]] року;
* TAMU, створений ентузіастами з Техаського університету A&M приблизно в той же час;
* SLS (Softlanding Linux System).
* Yggdrasil Linux, перший дистрибутив [[Лінукс]], що поширювався на КД.
 
Оскільки [[SLS]] дуже погано підтримувався, [[Патрік ВолкердінгВолкердінґ]] на його основі розробив дистрибутив, котрий назвав Слеквер[[Slackware]]. Перший випуск цього дистрибутив відбувся [[16 липня]] [[1993]]. Це найстаріший з активних на даний момент дистрибутивів.
 
Користувачі зацікавились дистрибутивами [[Лінукс]] як альтернативою ДОС[[DOS]] та Майкрософт[[Microsoft]] Віндовз[[Windows]] на ПК, МакОС[[Mac OS X]] на комп'ютерах Епл Макінтош[[Macintosh]] та власницьким версіям [[Юнікс]]. Перші адепти були знайомі з [[Юнікс]] ще з шкільної лави. Вони вибирали [[Лінукс]] за його стабільність, низьку вартість та за доступність джерельних кодів практично всіх включених програм. Дистрибутиви, що спочатку розроблялись просто задля зручності, на сьогоднішній день стали звичним вибором навіть для експертів [[Юнікс]] чи [[Лінукс]].
 
==Склад дистрибутиву==
Типовий дистрибутив, призначений для запуску у якості настільної системи, складається з ядра Лінукс, інструментів та бібліотек проекту GNU, додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та/або програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі замостійно змінювати джерельний код. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів.▼
 
▲Типовий [[дистрибутив]], призначений для запуску у якості настільної системи, складається з ядра [[Лінукс]], інструментів та бібліотек проекту [[GNU]], додаткових програм, документації, графічної системи, віконного менеджера та стільничного середовища. Більшість з включених програм є вільними та/або програмами з відкритим кодом, що поширюються супровідниками як у двійковій формі, так і у вигляді джерельних текстів, що дає можливість користувачам при потребі замостійноcамостійно змінювати [[джерельний код]]. Частина включених програм, проте, можуть бути власницькими, без доступних джерельних кодів.
Більшість дистрибутивів мають систему встановлення, як і інші сучасні операційні системи; проте є й самозбірні дистрибутиви штибу Дженту Лінукс та Лінукс Спочатку (Linux From Scratch) що надають у скомпільованій формі лише ядро, компілятор та встановлювач, котрий компілює всі інші програми під специфічне середовище конкретного користувача.▼
 
▲Більшість дистрибутивів мають систему встановлення, як і інші сучасні операційні системи; проте є й самозбірні дистрибутиви штибу Дженту[[Gentoo]] Лінукс[[Linux]] та Лінукс Спочатку ([[Linux From Scratch]]), що надають у скомпільованій формі лише ядро, [[компілятор]] та встановлювач, котрий компілює всі інші програми під специфічне середовище конкретного користувача.
 
===Керування пакунками===
 
Як правило дистрибутив поділений на пакунки. Кожен пакунок містить певну програму чи службу, наприклад бібліотеку для обробки малюнків у форматі [[PNG]], колекцію шрифтів чи [[веб-оглядач]].
 
Як правило пакунок поставляється у скомпільованій формі, зрозумілій системі керування пакунками (СКП). Кожен такий пакунок містить окрім власне програми ще й додаткову інформацію як-от опис, інформацію про версію програми та/або пакунку, інформацію про залежності. За допомогою цієї інформації СКП може оновлювати пакунок до новішої версії в автоматичному, напівавтоматичному чи ручному режимі, шукати потрібний і т.ін.
 
Хоча в дистрибутивах [[Лінукс]] як правило міститься значно більше програм, аніж у власницьких операційних системах, локальні адміністратори часто самостійно встановлюють додаткові, потрібні їм програми - новішу версію [[графічна оболонка|графічної оболонки]] чи програму, котру не знайшли за допомогою СКП. Якщо така програма встановлювалась вручну, компіляцією з джерельних кодів, то СКП не знає про її існування і фактичний стан системи відрізняється від того, котрий очікується. Така ситуація може призвести до клопотів у майбутньому - при оновленні чи встановленні нових програм через СКП, тому адміністраторам потрібно докладати додаткових зусиль для підтримки системи у актуальному стані, оскільки СКП не зможе зробити це автоматично.
 
==Класифікація дистрибутивів==
 
В загальному дистрибутиви можуть бути:
* комерційними чи некомерційними▼
* розроблені для корпоративного чи домашнього вжитку▼
* розроблені для серверів, стільниць чи вбудованих систем▼
* орієнтовані на звичайних чи досвідчених користувачів▼
* загального призначення чи вузькоспеціалізовані, наприклад мережеві маршрутизатори, файрволи, кластери▼
* спроектовані, або й навіть сертифіковані для вжитку на специфічних архітектурах та пристроях▼
* орієнтовані на специфічні групи користувачів, як наприклад українізовані дистрибутиви, чи дистрибутиви для науковців або митців▼
 
▲* комерційними чи некомерційними;
==Лінки==
▲* розроблені для корпоративного чи домашнього вжитку;
▲* розроблені для серверів, стільниць чи вбудованих систем;
▲* орієнтовані на звичайних чи досвідчених користувачів;
▲* загального призначення чи вузькоспеціалізовані, наприклад мережеві маршрутизатори, файрволи, [[кластер|кластери]];
▲* спроектовані, або й навіть сертифіковані для вжитку на специфічних архітектурах та пристроях;
▲* орієнтовані на специфічні групи користувачів, як наприклад українізовані дистрибутиви, чи дистрибутиви для науковців або митців;
 
==Посилання==
 
* [http://www.distrowatch.com DistroWatch]
* [http://old.lwn.net/Distributions/index.php3 The Linux Weekly News comprehensive list of distributions]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дистрибутив_Linux