Вікіпедія

Війна за польську спадщину (1733—1735): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 25:
Війна за польське спадщину демонструє посилення втручання в польсько-литовські справи іноземних держав, особливо Росії. Однак її значення не обмежується тільки вирішенням питання про польський престол. Війна мала геополітичні наслідки також для інших європейських держав.
 
Воєнні дії відбувалися також на Рейні та в Італії. Іспанія намалася відновити свою владу над Неаполем і Сицилією, які вона втратила на користь в Австрії за Утрехтскою мирною угодою, а Сардинія намагалася вибити австрійців з Ломбардії. Союзники мали успіх в Італії, де іспанські війська захопили Сицилію і Неаполь.
 
Армія Австрії діяла не Рейні у 1734 році без особливої ефективної. В Італії її війська зазнали поразки від франко-іспанської коаліції. У Відні за ініціативою кардинала Флері були проведені переговори, що завершилися укладанням прелімінарної мирної угоди, згідно якої імператор зазнав незначних втрат: зберіг володіння у Північній Італії, отримав Парму, але віддав іспанському королю Неаполь і Сицилію. Колишнє володіння Марії Терезії, Лотарингія, дісталась Станіславу Ліщинському, тестю Людовіка XV. Герцог Лотарінгський отримав права на герцогство Тосканське<ref>Ивонин Ю. Е. Евгений Савойский: последние годы жизни // Вестник Удмуртского университета. - 2010. - Вып. 1. - С. 27</ref>.
 
== Результати війни ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_за_польську_спадщину_(1733—1735)