Тищенко Олег Іванович: відмінності між версіями

Під час [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції 2004 року]] входив до центрального штабу «фронту національного порятунку», яким формально керував Ющенко В. А., але всю його діяльність координувала Ю. В. Тимошенко, і майже увесь виконавчий склад був представлений партією [[ВО «Батьківщина»]]. Працювали цілодобово, додому їздили тільки переодягнутись. Навіть у часи реальної загрози військового штурму будинку профспілок наприкінці листопада, знаходилися в ньому без будь-якого прикриття та озброєння.

 

 

У [[2007]] році був обраний народним депутатом України на позачергових виборах за списком блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) за №&nbsp;176, однак до ВРУ не потрапив, оскільки загальна чисельність народних депутатів України від блоку склала 156, і тільки згодом, у липні [[2009]] році після здачі мандату Лозинським<ref>УНІАН, [http://www.unian.net/ukr/news/news-326467.html Депутат, який прийшов замість Лозінського, присягнув з ложі суддів]</ref>, настала моя черга отримати посвідчення народного депутата України. На цій посаді я працюю й зараз. Член [[Комітет Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва|Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва]]. Стосовно цього періоду, тепер вже політичної біографії, підготовлено окрему рубрику «Депутатська діяльність», де розміщено всі відомості про цей період, в тому числі декларації про доходи і статки.