Псевдо-Аполлодор: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.3) (робот змінив: la:Bibliotheca (Apollodorus); косметичні зміни
Zaqq (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|Аполлодор}}
'''Псевдо-Аполлодор''' - — невідомий давньогрецький [[письменник]], помилково ототожнювався з [[Аполлодор Афінський|Аполлодором Афінським]]. Автор «Бібліотеки» (в історичній літературі прийнято назву «Міфологічна бібліотека») - — твори у 3-х томах, які являли собою велике зібрання традиційної грецької міфології і героїчних легенд. «Бібліотека» на сьогоднішній день є одним з найважливіших джерел з грецької міфології. Збереглася тільки частина цього твору, але не в оригіналі, а переписана для бібліотеки кардинала Бессаріона в XV  ст. Вперше твір видав у [[Рим]]і в [[1555]]  р. [[Бенедетто Еджо]].
 
Увесь троянський цикл є втраченою частиною «Бібліотеки». Цю лакуну заповнюють дві [[Епітома|Епітоми]] - — Ватиканська (відкрив 1885 року Вагнер у складі одного з Ватиканських кодексів XIV  ст. (Cod. Vatic. 950) і видав 1891  р.) та Сабаітська (відкрив 1887 року Пападопуло-Керамевс у Саббаітському монастирі в Єрусалимі). Тексти цих епітом поєднав [[Фрезер Джеймс|Фрезер]] у виданні «Бібліотеки» в серії «Loeb classical Library» 1921 року. Він додав у деяких місцях необхідні для відновлення зв'язку тексти з творів Цеціса («Хилиади» та «Схолії до Лікофорону») та Зенобія, що походили з «Бібліотеки». Епітома ще стисненіша та лаконічніша за «Бібліотеку», варіанти традицій і посилання на джерела наведено рідше.
 
[[Аполлодор]] згадується в декількох місцях «Бібліотеки» як її автор. Тим не менш, детальний аналіз тексту показав, що даний Аполлодор (ім'я, поширене в Стародавній Греції) не міг бути відомим граматиком Аполлодором Афінським, зокрема, тому, що в тексті цитується римський автор [[Кастор Родоський]], сучасник [[Цицерон]]а. З даної причини автор тексту іменується «Псевдо-Аполлодором», так як більше ніяких даних наука про нього не має.
Рядок 9:
* '''Перша книга''' починається з [[Теогонія|Теогонії]] (І, 1-5), далі розповідає про [[Гігантомахія|Гігантомахію]] та про рід [[Девкаліон]]а (І, 8-9) і закінчується детальною історією походу [[Аргонавти|Аргонавтів]] (І, 9).
* '''Друга книга''' починається з заяви автора, що після розповіді про рід Девкаліона він переходить до історії роду [[Інах (міфологія)|Інаха]] (ІІ, 1-8). З глави 4 починається розповідь про [[Геракл]]а та історію його подвигів, що закінчується списком синів Геракла (ІІ, 7). Далі викладено оповідь про [[Геракліди|Гераклідів]], що закінчується описом загибелі [[Темен]]а та Кресфонта.
* '''Третя книга''' починається з історії рода [[Агенор|Агенора]]а та критських міфів (ІІІ, 1-3). З 4 глави йдеться про історію роду [[Кадм]]а - — оповіді про [[Едіп]]а, похід сімох проти [[Фіви|Фів]] (ІІІ, 6) та про [[Епігони|Епігонів]] (ІІІ, 7). У двох наступних главах подано Аркадійські міфи, історію [[Пелазг]]а. за якою йде історія роду [[Атлант]]а. Майже без зв'язку з попереднім автор переходить до роду [[Асоп]]а та [[Еак]]а (ІІІ, 16, 6) і так само несподівано (ІІІ, 14) починає виклад аттичних міфів від давніх царів [[Афіни|Афін]] до подвигів [[Тесей|Тесея]].
 
На цьому переривається відомий нам текст.
Рядок 21:
* '''V глава''' оповідає події після «Іліади» від вбивства цариці амазонок Пентесілеї Ахлом до загибелі Трої, поділу здобичі та засудження [[Аякс Теламонід|Еанта]].
* '''VІ глава''' розповідає про повернення героїв додому.
* '''VІІ глава''' викладає зміст «[[Одіссея|Одісеї]]» і повідомляє про долю [[Одіссей|Одісея]], [[Пенелопа|Пенелопи]] та [[Телегон]]а, сина Одісея від [[Кірка|Кірки]], що , мабуть, є переказом [[Епічний цикл|кіклічної]] поеми «[[Телегонія (поема)|Телегонія]]».
 
== Переклади та посилання ==
 
* ''Аполлодора грамматика афинейского'', Библиотеки, или О богах. [Пер. А.Баркова, с предисл. Ф. Прокоповича]. М., 1725.
* ''Аполлодора Афинейского'' баснословие, или Библиотека о богах, книга I и II. [Пер. В.  С.  Подшивалова]. М., 1787. 143 стр.
* ''Аполлодор''. Мифологическая библиотека. / Пер., ст. и прим. В.  Г.  Боруховича. Отв. ред. Я.  М.  Боровский. (Серия «Литературные памятники»). Л., Наука, 1972. 216 стр. 50000 экз.
* ''Аполлодор''. Мифологическая библиотека. / Пер., предисл. и комм. А. Шапошникова. М.: Эксмо, 2006. 413 стр. ISBN 5-699-18359-0
 
Рядок 35:
 
== Література ==
* Diller, Aubrey (1983). ''Studies in Greek Manuscript Tradition'', (Amsterdam) pp. 199—216199–216. [http://abel.arts.kuleuven.ac.be/detail.php?id=118 Abstract.] Originally as «The Text History of the Bibliotheca of Pseudo-Apollodorus», in ''Transactions of the American Philological Association'' '''66''' (1935), pp. 296—313296–313.
* Hard, Robin (1999). ''The Library of Greek Mythology'' (Oxford University Press).
* Smith, R.S. and S. Trzaskoma (2007). ''Apollodorus' Library and Hyginus' Fabulae: Two Handbooks of Greek Mythology'' (Hackett Publishing).