Кенія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.3) (робот додав: frr:Keenia |
м Disambiguate Танганьїка to Танганьїка (держава) using popups |
||
Рядок 182:
До початку XIX століття основою економіки Кенії стала [[работоргівля]]. Один з головних шляхів арабських работорговців у Східній Африці пролягав з [[Момбаса|Момбаси]] в африканську державу [[Ванга (держава)|Ванга]].
На початку XIX століття в Момбасі виникли сепаратистські тенденції — [[Суахілі (народ)|
В [[1824]] у Мазруі взяли британський протекторат над Момбаса. Однак це їм не допомогло. В [[1828]] у султан Занзібару відправив до Момбаси флот і розгромив війська Мазруі. Війна тривала до [[1837]] а, закінчилася перемогою султана Занзібару. Усі члени родини Мазруі були відправлені в якості рабів у [[Оман]].
Рядок 190:
З [[1870-ті|1870-х років]] Східна Африка стала об'єктом суперництва між європейськими державами, в першу чергу [[Велика Британія|Британії]] і [[Німеччина|Німеччини]]. У 1886 році вони уклали угоду про розподіл Східної Африки, за яким територія нинішньої Кенії увійшла в британську сферу впливу.
В [[1890]] у [[Велика Британія|Британія]] та [[Німеччина]] уклали так званий [[Гельголандський договір]], за яким англійці віддали Німеччини острівець [[Гельголанд]] у її північного узбережжя, визнали права Німеччини на [[Танганьїка (держава)|Танганьїку]] (материкову частина сучасної [[Танзанія|Танзанії]]), а натомість отримали права на Кенію і [[Занзібар (острів)|Занзібар]].
З [[1890]] а англійці почали інтенсивно освоювати родючі землі у внутрішніх районах Кенії, засновуючи «білу» поселенську колонію. Вже в [[1897]] −1901 роках була побудована залізниця і лінія зв'язку від Момбаси до озера [[Вікторія (озеро)|Вікторія]]. Англійці-поселенці створювали великі [[плантація|плантаційні господарства]], в тому числі для виробництва експортних культур — [[чай|чаю]], [[кава]], [[сизаль|сизалю]]. Британці створювали підприємства з переробки сільгосппродукції, виробництва споживчих товарів, інфраструктуру тощо.
| |||