Стешенко Ірина Іванівна: відмінності між версіями

Народилася [[5 липня]] [[1898]] у Києві, де у [[1918]] році закінчила [[Київські вищі жіночі курси|Вищі жіночі курси]] і у [[1920]] році — [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Вищий музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка]]. У [[1920]]–[[1923]] роках працювала в театрі імені Т. ШеченкаШевченка ([[Київ]]), у [[1923]]–[[1933]] роках — у [[Березіль|«Березолі»]], у [[1934]]–[[1949]] роках — в [[Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Театрі імені Т. Шевченка]] в [[Харків|Харкові]].

У [[1960-ті]] роки в її помешканні у Києві у комунальній квартирі на [[Пушкінська вулиця (Київ)|вулиці Пушкінській]], 20, кв. 31, відбувалися літературно-мистецькі салони. У цьому ж помешканні знаходилася її колекція малярства, посуду та архів [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Старицької-Черняхівської]], що систематично досі не опрацьований. На початку [[1970-ті|1970-х]] pоківроків виключена зі [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] за «співпрацю з дисидентами». Формальним приводом був наклеп, опублікований поетом [[Холодний Микола Костянтинович|Миколою Холодним]] у «[[Літературна Україна|Літературній Україні]]».

'''Головні ролі''': Матільдонька, Рина («[[Народний Малахій]]», «[[Мина Мазайло]]» [[Куліш Микола Гурович|М. Куліша]]), Дорина («[[Тартюф]]» Ж.-Б. [[Мольєр|Ж.-Б.  Мольєра]]а), Відьма («[[Макбет]]» [[Вільям Шекспір|В. Шекспіра]]), Арабелла («[[Змова Фієско в Ґенуї]]» [[Фрідріх Шиллер|Ф. Шиллера]]), Сірчиха («[[За двома зайцями]]» [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]]) та інші.

Ірині Стешенко належать численні переклади західно-европейськихзахідноєвропейських, російських класиків і деяких російських радянських письменників, зокрема [[Шекспір]]а («[[Отелло]]», «[[Венеціянський купець]]», «[[Багато галасу з нічого]]», «[[Ромео і ДжульєтаДжульєтта]]», «[[Комедія помилок]]», «[[Двоє сеньйорів з Верони]]»), [[Мольєр]]а («[[Вибрані комедії]]»), [[Йоганн Вольфґанґ фон Ґете|Й.-В. Ґете]] («[[Еґмонт]]»), [[Йоганн-Фрідріх Шиллер|Шиллера]] («[[Дон Карлос]]»), окремі твори [[Ґі де Мопассан|Ґ. Мопассана]], [[Генрік Ібсен|Г. Ібсена]], [[Джек Лондон|Дж. Лондона]], [[Марк Твен|М. Твена]] («Пригоди Гаклберрі Фінна»; пізніша, неавторизована, редакція [[Паламарчук Дмитро Хомич|Паламарчука]] — «…Гекльберрі…») тощо. Стешенко — авторка багатьох досі не опублікованих рецензій для різних видавництв і міністерства культури на перекладні й оригінальні п'єси.