Галицький замок: відмінності між версіями

У 1509 р. дерев'яний замок витримав облогу волохів, але наприкінці [[XVI]] ст. він згорів. На його місці звели нерегулярний за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з двох частин, розміщених на двох терасах: верхнього укріплення, власне замку, і нижнього подвір'я, оточеного мурами з п'ятьма баштами і трьома в'їзними брамами, та ще й додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом.

Протягом 1594-1621 рр. укріплення витримувало напади турків. З 1590 по 1633 рік на [[Галич]] 29 разів нападали [[Османи|османці]], найбільш руйнівними були напади в 1594, 1612, 1624 роках.

Під час [[Визвольна війна українського народу|визвольної війни українського народу]] (1648–1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія С.[[Височан Семен Гнатович|Скмена Височана]], а влітку 1649 р. фортецю здобули війська Б.[[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].

Перебудову замку провів у [[ХVІІ]] ст. галицький староста А. Потоцький, який виділив на це 42 тис. злотих. У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що А. Потоцький власним коштом відреставрував його: “від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом”. План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні. Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав дві тераси, три муровані башти по кутах, дев’ять комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катерини.

Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676 р. Війська [[Ібрагім-паша|Ібрагіма Шайтан-Паші]] взяли твердиню. Залога, якою керував комендант Лаховський, майже без бою віддала замок, який турки пограбували і висадили у повітря частину оборонних стін та веж. Згодом замок відбудували, але через розбудову нового міста-фортеці Станіславова галицька твердиня поступово втратила своє оборонне значення і запустіла. Згідно з розпорядженням губернатора 1767 р. частину вцілілих мурів розібрали, а матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, бовваніли над Галичем аж до кінця [[ХХ]] ст.