Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Feast of the Cross Nouharad Last XV c.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ікона Воздвиження Хреста Господнього. ''Новгород, XV століття'']]
'''Воздви́ження Че́сного Хреста́Хре`ста́ Госпо́днього''' — велике християнське дванадцяте [[свято]].
Християни візантійського обряду 27 вересня (14 вересня за старим стилем) святкують празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього.
Це [[свято]] належить до 12 великих празників Східної Церкви та має один день перед- та 7 днів попразництва. Історики Східної Церкви вважають, що насамперед дві події лягли в основу встановлення цього празника: віднайдення в IV ст. Хреста, на якому розп’яли [[Ісус]]а, та повернення цього хреста з Персії до [[Єрусалим]]у у VII столітті.
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Олені, матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.
 
Початок празникові Воздвиження дало посвяченняпосвяченя [[храм]]у [[Воскресіння]] Господнього, який збудував св. [[Костянтин Великий]] на Голгофі у [[Єрусалим]]і. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня – 14 вересня – відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.
 
Іншою важливою подією, що зробила цей празник загальним на Сході та Заході, стало повернення Господнього Хреста до Єрусалиму після того, як 614 року перський цар Хозрой, здобувши Єрусалим, забрав [[Хрест]] до перської столиці в Ктесифоні. Повернув Хрест Господній до Єрусалиму імператор Іраклій 628 року після перемоги над персами. Друге урочисте воздвиження Хреста Господнього в [[Єрусалим]]і також відбулося 14 вересня.
Історики Східньої Церкви загально годяться в тому, що передусім дві події дали мотив до установлення цього [[празник]]а: віднайдення св. Господнього Хреста в 4 ст. і його повернення з перської неволі в 7 столітті.
 
Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар [[Хозрой]] у [[614]] р. був здобув [[Єрусалим]] і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять літ пізніше [[цісар]] [[Іраклій]] ([[610]]-[[641]]) післяпо своєїсвоїй перемогиперемозі над персами відзискав св. Хрест і приніс його до [[Єрусалим]]у, де [[14 вересня]] відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення св. Хреста. Відтепер празник носить назву: «Всемірне - це є всесвітнє - Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста». Тому, що празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть і ставився нарівні з Великою П'ятницею, то від найдавніших часів стало звичаєм св. Церкви в цей день зберігати строгий [[піст]].
 
 
Цариця Гелена після всіх цих подій привезла до Єрусалима часточку від хреста Господнього та знайдені гвіздки. Костянтин Великий віддав наказ побудувати в Єрусалимі храм на честь Христового Воскресіння. Наступного дня після освячення цього нового храму (IV століття) було встановлено святкування Воздвиження хреста Господнього.
У народі це свято називають значно коротше — Здвиженням. Від цього дня птахи відлітають до вирію, настають холоди, «земля на Здвиження ближче до зими движеться». За народними уявленнями, не можна ходити сьогодні до лісу, оскільки до вирію не тільки летять птахи, але й повзуть змії, тому прогулянка може бути небезпечною.
 
За однією з легенд, маленька дівчинка не послухалася дорослих і пішла цього дня до лісу. У лісі вона заблукала, а в темряві не розібрала дороги й упала в яму зі зміями. В огидній ямі, наповненій слизькими зміями, провела дівчинка всю зиму, і тільки навесні вдалося їй вилізти з ями та знайти дорогу додому.
 
{{Дванадесяті свята}}
Анонімний користувач