Буда Сергій Олексійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OlegB (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
OlegB (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Сергі́й Олексі́йович Бу́да''' (
== Біографія ==
Рядок 6:
Редактор кооперативного видавництва «Книгоспілка». Від 1919 — співробітник Постійної комісії для складання Словника живої української мови при ВУАН, від [[1921]] — старший науковий співробітник Комісії для дослідів над історією громадських течій в Україні при [[ВУАН]], [[Музей антропології та етнографії ім. Ф. Вовка|Музею антропології та етнографії ім. Ф. Вовка]]. [[1930]] звільнений з [[ВУАН]] комісією з чистки академічного апарату. Від [[1926]] працював також як архівіст у Київському центральному архіві давніх актів. 1930–1941 співпрацював у Київських видавництвах. Автор низки публіцистичних та критичних статей, зокрема про історію пам'ятника [[Т. Шевченко]]ві в Києві, історію українського театру, української преси та цензурних утисків українського духовного слова.
Перекладав на українську з російської, французької і німецької мов:
Перекладав на українську з російської, французької і німецької мов (Віппер Р. Нова історія. К., [[1923]]; Короленко В. Серед лихих людей. К., [[1923]]; Кудрявський Д. Як у старовину жили люди. Х., [[1924]]; Радек Л. Закордонна політика радянської Росії. Х., 1924; Дюма А. Королева Марго. К., [[1937]]; окремі твори М. Лєскова, П.-Ж.-П. Беранже, Р. Роллана, А. Франса). Зібрав архівні матеріали для історії української книжки у Києві до середини 1870-х рр. Написав статтю про петрашівців та кирило-мефодіївців для зборів Комісії для дослідів над громадськими течіями в Україні в пам'ять 75-х роковин [[Кирило-Мефодіївського братства]]. Опрацьовував для тлумачного словника лексику творів [[Т. Шевченко|Т. Шевченка]] (частково [[“Кобзар”]]), Білецького-Носенка, Свидницького, В. Стефаника, фольклорних матеріалів із «Записок НТШ». Переклав російською мовою кілька оповідань [[І. Франко|І. Франка]], що вийшли окремим виданням [[1906]] у Санкт-Петербурзі.▼
* Віппер Р. Нова історія. К., [[1923]];
* Короленко В. Серед лихих людей. К., [[1923]];
* Кудрявський Д. Як у старовину жили люди. Х., [[1924]];
* Радек Л. Закордонна політика радянської Росії. Х., 1924;
* Дюма А. Королева Марго. К., [[1937]];
* окремі твори [[Лєсков Микола Семенович|Миколи Лєскова]], [[П'єр-Жан Беранже|П'єра-Жана Беранже]], [[Ромен Роллан|Ромена Роллана]], [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]].
▲
== Праці ==
* За український університет. К., 1912;
* Памятник Т. Г. Шевченко //
* Украинский театр // Укр. життя. 1912. № 11;
* З селянських настроїв по революції 1905 року: Сторінка зі споминів // Україна. 1925. Кн. 4;
* Перед польським повстанням 1863 р.: З
* «Світопреставління» в 1857 р. // Там само. 1926. Кн. 1;
* До історії революційно-народницького руху на Україні в першій половині 70-х років: Іван Трезвинський, один з «193» // Там само. Кн. 4;
Рядок 20 ⟶ 28:
* Донос на Кулішеві «Листи з хутора» // Зап. Істор.-філологічного відділу. 1929. Кн. 25;
* До біографії С. А. Подолинського // За сто літ. 1930. Кн. 5;
* Реставрація могили Т. Шевченка в 1883—84 р. //
{{Wikisource|За сто літ, збірники}}
== Література ==
* Звідомлення Першого (Історико-філологічного) відділу за 1923-й рік // Записки
* ''Погребенник Ф. П.'' Іван Франко в українсько-російських літературних взаєминах. К., 1986;
* Історія Академії наук України. 1918–1923:
* Історія Національної Академії наук України. 1924–1928:
* ''Железняк''. Буда Сергій Олексійович // {{ЕСУ/3}} — С. 515.
Рядок 34 ⟶ 43:
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Уродженці Миргорода]]
[[Категорія:Народились 16 жовтня]]
[[Категорія:Народились 1869]]
[[Категорія:Померли 1942]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
| |||