Для Прип'ятьських боліт характерне чергування відкритих осоково-очеретяних просторів з майже непрохідними чагарниковими заростями. Під час весняної повені болота майже суцільно покриваються водою, тому місцеве населення змушене часто переправлятися по ним на човнах.<ref> [http://www.astronet.ru/db/msg/1192178/p1ch5b.html Основні закономірності географічного поширення боліт] </ref>
На сухих «островах» є ділянки [[Сосново-широколисті ліси|сосново-широколистяних лісів]].
Рядок 17:
=== Заріччя ===
Найбільша ділянка Прип'ятьських боліт лежить між ріками [[Ясельда|Ясельда]], Прип'яттю і Стиром, називається Заріччя. Ця ділянка перетинається безліччю річок, рукавів і проток, які то з'єднуються, то знову разділяються. Окремі піщані пагорби серед боліт, вкритих або очеретами і лозою, або представляють відкриті водні поверхні, зайняті невеликими селами, число яких доходить до 70-ти. При розтині річок, коли води їх зливаються, Заріччя представляє одне чимале озеро, серед якого, якого на островах є розсіяні відокремлені один від одного населені місцевості. Сухопутне сполучення між ними тоді звичайно припиняється на 2 місяці. Втім, в сухе літо багато болота перетворюються в прекрасні сінокоси і пасовища, тут прокладаються дороги, так що місцевість втрачає характер безумовної непрохідності, яким вона відрізняється в дощову пору.
== Історія ==
Робилися спроби осушувати ПінськіПрип'ятьські болота в [[1874]]-у. До [[1889]] у загальнезагальному, протяг каналів досягало 2827 верст.
Німецьке командування при розробці операції «[[Операція Барбаросса|Барбаросса]]» змушене було враховувати Прип'ятськихятські болітболота як природну перешкоду: [[група армій «Центр»]] наступала північніше боліт, а [[група армій «Південь»]] - — південніше (''див. карту'').
