Відмінності між версіями «Бандитизм»

15 байтів вилучено ,  14 років тому
м
розкриття скорочень з допомогою AWB
м
м (розкриття скорочень з допомогою AWB)
[[Зображення:Вогонь1.gif|right|150px]]
'''Бандити́зм''' (від італ. ''banda'' — загін, зграя) — один з найбільш небезпечніх [[злочин|злочинів]]ів проти суспільної безпеки, що полягає в створенні стійкої озброєної групи (банди) в цілях нападу на громадян або організації, а рівне керівництво такою групою (бандою) або участі в стійкій озброєній групі (банді) або в здійснюваних нею нападах. Сам факт організації озброєної банди визнається закінченим злочином, навіть якщо вона не зробила жодного нападу. Участь в банді — також закінчений злочин.
 
В історико-правовій літературі та судовій практиці бандитизм тлумачився переважно, як злочин антидержавний з політичним відтінком. Зазначена оцінка бандитизму та практика боротьби з ним носили виразно репресивний характер.
 
У воєнні та повоєнні роки широке застосування статті про бандитизм знову знайшло місце в правоохоронній практиці. В системі Народного комісаріату внутрішніх справ ([[НКВС]]), а потім і в системі Міністерства державної безпеки (МДБ) [[СРСР]] було створене головне управління по боротьбі з бандитизмом (ГУББ). Найбільш широко стаття про бандитизм застосовувалася у боротьбі з озброєними формуваннями в Західній Україні та Прибалтиці, а також у місцях позбавлення волі (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 січня [[1953]] року «Про заходи щодо посилення боротьби з особливо злісними проявами бандитизму серед ув'язнених у виправно-трудових таборах»).
 
 
'''Література'''
* Новицький Г.В. Кримінально-правова кваліфікація бандитизму // Уряду України. Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Т.7. К. 1998.
* Шутємова Т. Особливість доведення створення банди. // Законность – 1999. №9
 
 
[[Категорія:Кримінальне право]]
54 996

редагувань