Хорольський повіт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kostpolt (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 15:
|після = [[Хорольський район]]
}}
'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця [[Російська імперія|Російської імперії]], утворена [[1781]] року у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]].
'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця, створена в [[1781]] році у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]]. [[27 листопада]] [[1795]] року Хорольський повіт віднесено до [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], із [[30 листопада]] [[1796]] року у складі [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], з [[27 лютого]] [[1802]] року — [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[Повіт]] знаходився у [[південь|південній]] її частині. Повітове [[місто]] — [[Хорол (місто)|Хорол]].
 
'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця, створена в [[1781]] році у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]]. [[27 листопада]] [[1795]] року Хорольський повіт віднесено до [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], ізвід [[30 листопада]] [[1796]] року у складі [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], звід [[27 лютого]] [[1802]] року — [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[Повіт]] знаходився у [[південь|південній]] її частині. Повітове [[місто]] — [[Хорол (місто)|Хорол]].
[[Файл:Хорольський повіт 1821.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Хорольський повіт Полтавської губернії на карті 1821 року]]
За даними [[1787]] року територія Хорольського повіту становила 250625 десятин, містечок — 3, [[село|сіл]] — 36, невеликих сіл і [[хутір|хуторів]] — 127, дворів — 10228, млинів — 71, [[Церква (храм)|церков]] — 46, [[населення]] 36635 душ чоловічої статі. За [[Перепис населення Російської імперії 1897 року|переписом]] [[1897]] року у повіті налічувалося 174 тисячі чоловік (60 чоловік на квадратну версту). Багато селян ходили на заробітки у інші губернії. Всього сільських населених пунктів — 696, сільських общин — 229, 1 місто, 8 містечок, дворів 24993, сільського населення — 157946. Через повіт проходила лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської залізниці]].
 
== Географія ==
Поверхня повіту була частково горбиста, частково рівнинна, мала різко виражений степовий характер.<br />
 
Через територію повіту протікалипротікало понад 20 [[річка|річок]], усеред тому числіінших [[Сула (притока Дніпра)|Сула]] іта [[Хорол (річка)|Хорол]].
 
За переписом [[1888]] року князі Кантакузен, І.&nbsp;І.&nbsp;Капнист, М.&nbsp;П.&nbsp;Позен і А.&nbsp;П.&nbsp;Родзянко, Хорольського повіту володіли кінними заводами (верхові и упряжні).
Рядок 27 ⟶ 30:
За даними на [[1900]] рік найбільша довжина повіту в напрямі із [[захід|заходу]] на [[схід]]&nbsp;— 83 [[верста|версти]], найбільша ширин з [[північ|півночі]] на [[південь]]&nbsp;— 55 верст. Повітове місто лежить ближче до північного кордону. Північно-західний і західний кордон повіту складає річка Сула, приток [[Дніпро|Дніпра]], долина якої має 35-40 сажнів висоти над рівнем моря.
 
СлідуючиРухаючись звідси на північ, ми зустрічаємо спочатку першу надлугову терасу з абсолютною висотою 40-50 сажнів, яка займає Західну і Південно-Західну частину повіту; у с. Семенівни і залізничної ст. Веселий Поділ вона зливається з долиною річки Хорол такої ж висоти. Водоподіл між рр. Сулою і Хоролом, який займає решту Західної частини повіту і має біля ст. Ромодан до 70 сажнів абсолютної висоти, знижується в Південному напрямку до 50 сажнів і зливається із Західною низиною. Східна половина повіту пересікається долинами р. Хорола, що робить на її протязі великий закрут при зміні напряму біля с. Тройняково із Північного Сходу&nbsp;— Південний Захід на Північний Захід&nbsp;— Південний Схід і р. Псел, в який впадає Хорол. Долини цих річок мають висоту від 34 до 43 сажнів, а простори обмежені ними, висоту в 60 сажнів і вище. При такій будові поверхні повіту, крім заплавних (наносних) ґрунтів в долинах річок Сули, Хорола і Псла, Східна неширока смуга повіту, розташована по лівому березі Псла, зайнята піщаним ґрунтом, решта простору&nbsp;— чорноземом, більша частина якого, за класифікацією проф. Докучаєва, відноситься до горового; тільки спуски на Сході до долини р. Псел і на Заході до долини Хорола представляють долинний чорнозем.
 
Ліси займають 2,7&nbsp;% площі повіту, сінокісні угіддя до 17&nbsp;%; більше 75&nbsp;% (а із садибами&nbsp;— до 80&nbsp;%) площі знаходиться під оброблюваними полями. Загальна площа повіту, за вимірюваннями Стрельбицького&nbsp;— 303 052 десятини, а за точнішими даними межових планів, складених у 70-80-х роках ХІХ століття, 296 230 десятин, або 2843,8 кв. верст. При населенні в 181 219 душ (а за винятком міста&nbsp;— 172 020) на 1 жителя приходиться по 1,6 десятини, або по 63,7 жителя на 1 кв. версту. Землеволодінь в Хорольському повіті (за даними на 1898&nbsp;р.): приватним власникам належало 136020 десятин, сільським товариствам козаків і козакам&nbsp;— 100018, селянам&nbsp;— 45266, решта&nbsp;— церквам, місту та іншим установам.