Хорольський повіт: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Ejensyd (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
|після = [[Хорольський район]]
}}
'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця [[Російська імперія|Російської імперії]], утворена [[1781]] року у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]].
'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця, створена в [[1781]] році у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]]. [[27 листопада]] [[1795]] року Хорольський повіт віднесено до [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], із [[30 листопада]] [[1796]] року у складі [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], з [[27 лютого]] [[1802]] року — [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[Повіт]] знаходився у [[південь|південній]] її частині. Повітове [[місто]] — [[Хорол (місто)|Хорол]].▼
▲
[[Файл:Хорольський повіт 1821.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Хорольський повіт Полтавської губернії на карті 1821 року]]
За даними [[1787]] року територія Хорольського повіту становила 250625 десятин, містечок — 3, [[село|сіл]] — 36, невеликих сіл і [[хутір|хуторів]] — 127, дворів — 10228, млинів — 71, [[Церква (храм)|церков]] — 46, [[населення]] 36635 душ чоловічої статі. За [[Перепис населення Російської імперії 1897 року|переписом]] [[1897]] року у повіті налічувалося 174 тисячі чоловік (60 чоловік на квадратну версту). Багато селян ходили на заробітки у інші губернії. Всього сільських населених пунктів — 696, сільських общин — 229, 1 місто, 8 містечок, дворів 24993, сільського населення — 157946. Через повіт проходила лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської залізниці]].
== Географія ==
Поверхня повіту була частково горбиста, частково рівнинна, мала різко виражений степовий характер.<br />
Через територію повіту
За переписом [[1888]] року князі Кантакузен, І. І. Капнист, М. П. Позен і А. П. Родзянко, Хорольського повіту володіли кінними заводами (верхові и упряжні).
Рядок 27 ⟶ 30:
За даними на [[1900]] рік найбільша довжина повіту в напрямі із [[захід|заходу]] на [[схід]] — 83 [[верста|версти]], найбільша ширин з [[північ|півночі]] на [[південь]] — 55 верст. Повітове місто лежить ближче до північного кордону. Північно-західний і західний кордон повіту складає річка Сула, приток [[Дніпро|Дніпра]], долина якої має 35-40 сажнів висоти над рівнем моря.
Ліси займають 2,7 % площі повіту, сінокісні угіддя до 17 %; більше 75 % (а із садибами — до 80 %) площі знаходиться під оброблюваними полями. Загальна площа повіту, за вимірюваннями Стрельбицького — 303 052 десятини, а за точнішими даними межових планів, складених у 70-80-х роках ХІХ століття, 296 230 десятин, або 2843,8 кв. верст. При населенні в 181 219 душ (а за винятком міста — 172 020) на 1 жителя приходиться по 1,6 десятини, або по 63,7 жителя на 1 кв. версту. Землеволодінь в Хорольському повіті (за даними на 1898 р.): приватним власникам належало 136020 десятин, сільським товариствам козаків і козакам — 100018, селянам — 45266, решта — церквам, місту та іншим установам.
|